Ігор Артюшенко обговорив ситуацію навколо НАБУ

Дискусія проходила в ефірі телеканалу «Прямий».

6 грудня Генеральний прокурор України Юрій Луценко з трибуни Верховної Ради звернув увагу на порушення, до яких вдаються співробітники НАБУ під час слідчої роботи. Мова йшла про так званих «агентів під прикриттям». Згідно законодавства, працівники Національного антикорупційного бюро відбираються шляхом проведення відкритого конкурсу. Окрім цього НАБУ не має права на автономне прослуховування.

Юрій Луценко запропонував внести зміни в законодавство щодо набору співробітників Національного антикорупційного бюро України, зокрема, не розголошувати персональні дані негласних штатних співробітників.

Народний депутат України, голова Запорізької територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Ігор Артюшенко наголосив, що він підтримує ймовірні нововведення. На думку парламентаря, зміни в законі здатні покращити роботу антикорупційного бюро та захистити його співробітників.

– Національне антикорупційне бюро опинилося в дивній ситуації. З одного боку мають бути агенти, які працюють під прикриттям і вживлюються в корупційне середовище: збирають інформацію і мають бути непублічними, з іншого – закон був прийнятий таким чином, що всі співробітники НАБУ відбираються відкрито і громадяни мають доступ до персональних даних всіх кандидатів. Зрозуміло, що коли агент НАБУ кудись зайде всім буде відомо, що це агент НАБУ.

В чому правова колізія – закон про НАБУ приймався в жовтні 2014 року ще минулим скликанням. Тому я особисто вважаю, що закон міняти треба. Як би нам, громадянам України, не хотілося би повної прозорості у всьому, але в правоохоронних органах, на жаль, це впливає на забезпечення результату.

Коротко це має звучати так: співробітники НАБУ набираються на відкритому конкурсі прозоро, окрім окремих посад. Зміни потрібні в тому числі і для того, щоб ці люди були захищені, – сказав парламентар.

На питання ведучої, чи  підтримує депутат пропозицію окремих колег передати контроль над НАБУ та ГПУ Парламенту, Ігор Артюшенко відповів заперечливо.

– Я проти того, щоб НАБУ було підконтрольне комусь. Воно має бути незалежним, воно має ловити корупціонерів, але діяти в рамках виключно діючого законодавства і жодним чином правоохоронний орган не може порушувати закон, – зазначив він.

Ігор Артюшенко наголосив, що наразі необхідно повертати довіру українців до НАБУ, ГПУ і інших правоохоронних органів.


Артюшенко: Сьогодні парламент має розглянути постанову про відсторонення з посади Голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції

Про це в коментарі журналістам заявив народний депутат фракції партії “Блок Петра Порошенка”, член комітету з питань запобігання і протидії корупції Ігор Артюшенко.

“Вчора на засіданні Комітету з питань запобігання і протидії корупції було прийнято рішення про висловлення недовіри голові комітету Єгору Соболєву і визнання його роботи незадовільною», – повідомив парламентар.

За словами Артюшенка, робота комітету фактично заблокована через бездіяльність голови комітету Єгора Соболєва.

«За останній період, особливо з початку цієї сесії, протягом останніх трьох місяців не було проведено жодної антикорупційної експертизи, а це прямий обов’язок Комітету та його членів. Тобто, комітет не виконує головних своїх обов’язків: не аналізує законопроекти, які потрапляють в ВР, на наявність чи відсутність корупційної складової. Разом з тим, Єгор Соболєв звертає увагу лише на ті подання і законопроекти, які влаштовують виключно його особисто або містять політичну складову. Так, наприклад, мої пропозиції не ставляться на голосування комітету вже протягом тривалого часу”, – зауважив політик.

Ігор Артюшенко також наголосив, що саме через бездіяльність голови комітету не було обрано аудитора НАБУ, а також не було вирішено ряд не менш важливих, термінових питань, по яких Комітет по боротьбі з корупцією зобов’язаний приймати рішення. “Як наслідок, по багатьох важливих питаннях Комітет не може прийняти рішення”, – додав він.

“На моє переконання, комітет за останній час перетворився на піар-майданчик окремої політичної сили і особисто Соболєва, і далекий від органу, який має боротися з корупцією. Наразі бачимо лише піар. Варто згадати ситуацію, яка пов’язана з голодуючими Кривого Рогу, прорив державного кордону, де голова комітету брав активну участь, і останній обурливий  факт – коли замість того, аби як добропорядний громадянин, після звинувачень на адресу Саакашвілі, звернутися до правоохоронних органів задля проведення швидкого і об’єктивного розслідування, Соболєв покриває і виправдовую цю людину», – підкреслив парламентар.

На переконання Ігоря Артюшенка, Голова антикорупційного Комітету мав би першим сприяти і допомагати слідству у справі М.Саакашвілі.

«Ми ж бачимо повністю протилежні дії – використання своєї посади для виправдання Саакашвілі і подальше пропагування насильства, ескалації заклику до насильницької зміни влади», – наголосив Ігор Артюшенко.

Саме тому, за словами народного депутата, Комітет з питань запобігання і протидії корупції прийняв рішення про відсторонення Єгора Соболєва з посади Голови Комітету.

Внесення Постанови (про відсторонення Єгора Соболєва з посади Голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції) до порядку денного підтримав 241 народний обранець.

Верховна Рада прийняла закон про сільську медицину

Законопроект №7117 «Про підвищення якості медичного обслуговування у сільській місцевості» у другому читанні підтримали 280 депутатів.

Закон сприятиме забезпеченню максимальної доступності медичного обслуговування, територіального наближення та сучасного матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я в сільській місцевості, йдеться в пояснювальній записці.

Реформу сільської медицини підтримав народний депутат, голова Запорізької територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Ігор Артюшенко.

– Сільська медицина є окремим пластом сфери охорони здоров’я. Заскорузла інфраструктура, відсутність кваліфікованих спеціалістів, гідного медичного обладнання та часто необхідних медикаментів – ось з чим довгі роки стикалися мешканці сільської місцевості. Паломництво «в місто» для лікування найпростіших захворювань вже є своєрідною традицією для цих місць.

Законопроект закликаний вивести сільську медицину на новий рівень – зробити первинну медичну допомогу доступною та якісною, – зазначив народний депутат.

Нововведення передбачає створення належної інфраструктури та укомплектування сільських медзакладів необхідним обладнанням і лікарськими засобами для надання первинної медичної допомоги. Медсанчастини, фельдшерсько-акушерські пункти та медпункти обладнають комп’ютерами, сучасним медобладнанням та інтернетом. Медзаклади відремонтують і забезпечать сучасним обладнанням, а також побудують дороги до лікарень. На все це планується виділення 5 млрд грн за два роки.

Окрім цього законопроект передбачає впровадження новітніх технологій у сільській медицині. Зокрема, мова йде про телемедицину – можливість надання пацієнтові медичних послуг із консультування, діагностики, лікування з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну інформацією в електронній формі, в тому числі шляхом передачі електронних повідомлень, проведення відеоконференцій.

Ігор Артюшенко висловився про головні події в країні

Розмова проходила в прямому ефірі 112 каналу. Народний депутат України, голова Запорізької територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Ігор Артюшенко відповів на актуальні питання журналістів.

Про бюджет

Першою темою обговорили перспективу прийняття головного документу країни. Парламентар зауважив, що вже другий рік за часи Незалежної України проект бюджету подається вчасно, тому існує висока ймовірність, що голосувати за нього будуть не напередодні новорічної ночі.

– Бюджет було подано вчасно, 15 вересня, і це дає шанс нормально пропрацювати, а не приймати його «під ялинку».  Я сподіваюсь, що цього тижня ми приймемо в першому читанні, а в перший тиждень грудня приймемо в другому. Звичайно, гарантій давати ніхто не може, тому що це питання дискусій, питання основних показників. Наприклад у мене, як у мажоритарника, зауваження викликає питання перерозподілу між місцевим бюджетом і центральним бюджетом. Завдяки реформі децентралізації за останні роки бюджети міст виросли в 2,5-3 рази, але в першому читанні подається проект бюджету, в якому більшість коштів на наступний рік планується залишити в центрі, а не віддати на місця. Я не підтримую цю позицію, і вважаю, якщо ми взяли курс на децентралізацію, то треба цей курс планомірно  відстоювати і уповноважені владою всі можливості віддавати на місця.

Разом з тим я підтримую те, що головним показником видаткової частини  бюджету є питання безпеки і оборони. Там закладено 164 мільярди і це безпрецедентна сума в порівнянні з минулими роками, – зазначив депутат.

В держбюджеті 2018 року передбачено збільшення мінімальної заробітної платні до 3 723 гривень, а прожиткового мінімуму до 1,7 тисяч гривень. Проект кошторису вже викликав реакцію представників окремих політичних сил, які заявили, що сплановані суми – мізерні. При цьому опозиціонери не могли дати відповідь на те, яким чином можна значно збільшити ці фінансові показники. В коментарі до цієї теми Ігор Артюшенко наголосив, що регулярне збільшення мінімальної зарплатні свідчить про підйом економіки, що ж стосується цифр – сума прораховується перш за все з урахуванням реальних можливостей країни, а не політичних амбіцій окремих популістів.

–  Завжди легко бути в опозиції. Тоді можна заявити, що мінімальна зарплата має бути п’ять тисяч, а пенсія, наприклад, двадцять. Можна говорити все, що завгодно. Якщо аналізувати дохідну частину бюджету і питання розподілу, то, звичайно, цифри наведені правдиві. Скільки є доходу, стільки ми і декларуємо. Питання – як найкраще розподілити.

На мою думку, основна дискусія має точитися над видатковою частиною бюджету – тобто на що підуть кошти, чи на освіту, чи на армію, чи на дороги.

Я підтримую збільшення мінімальної зарплатні до 3700 – це свідчить про те, що все таки потроху економіка підіймається. Щодо інших зарплат – ми прийняли освітню і медичну реформи, в яких закладені підвищені суми вчителям і медикам. Звичайно, все це потужно лягає на плечі бюджету, бо все це – видаткові частини, – наголосив парламентар.

Про курс гривні

В проекті бюджету 2018 закладений курс гривні 29,3 по відношенню до долара. Зі слів Ігоря Артюшенка ця цифра є середнім показником, яка була визначена в результаті планування. В залежності від ситуацій вона буде варіюватися.

– Будь-яке питання бюджету – це питання плану, а не дійсності. Виходячи з показників, які є сьогодні, уряд розраховує показник 29,3. В липні ми ввели поняття трирічного планування бюджету. Тобто в липні ми прийняли план бюджету на три роки вперед, і в ньому він був на вищезгаданому рівні. Будуть коливання. І в цьому немає ніякої «зради», так побудована економіка. Наприклад, в січні долар росте, тому що максимально закриваються «дірки» – виплати за минулий рік, а наприкінці літа у нас зерно, врожаї і долар падає.

Я підтримаю позицію уряду, що в середньому показник буде 29, 3. Тож я б не був ні оптимістом, ні песимістом, а був реалістом. Краще ми закладемо 29,3, а якщо вдасться буде 27,5, а не навпаки, – підсумував Ігор Артюшенко.

Про законопроект щодо деокупації Донбасу

Законопроект про деокупацію Донбасу, який був прийнятий в першому читанні, дозволить використовувати всі військові підрозділи без обмеження демократичних процедур та визнає території ОРДЛО окупованими. Ігор Артюшенко розповів, чому він є в числі прихильників законопроекту.

– Я голосував за законопроект в першому читанні, бо вважаю, що прийняти його необхідно як мінімум тому, що це підтримує українська дипломатія і каже, що це підсилить наші перемовні козирі на міжнародній арені. Зрозуміло, що з прийняттям цього закону російські війська не підуть з України, але ми вперше юридично визнали питання агресора, питання окупаційної влади, питання статі самооборони, згідно статуту ООН, – наголосив нардеп.

Про можливість звільнення Сенцова

В ЗМІ пройшла інформація, що український режисер, політв’язень Олег Сенцов був направлений до штрафного ізолятору через підтримку громадськості Якутії. Наразі бранець вже перебуває в колонії суворого режиму. Згідно вироку, винесеному російським судом, Сенцова засудили до 20 років суворого режиму за звинуваченням у підготовці підриву пам’ятника Леніну в Сімферополі та підпалі офісів «Російської громади Криму» і «Єдиної Росії».

Всі обвинувачення стосовно Сенцова Ігор Артюшенко називає сфабрикованими. На питання ведучих: «чи є можливість в української влади домовитися з російською стороною?» парламентар відповів стверджувально.

– Наразі над цим працює парламентська група. Ми розуміємо, що потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб політичні заручники Путіна, яких він використовує, щоб зневірити нас в протидії режиму нинішньої Росії, вийшли на свободу. Ні в чому не винних людей використовують задля політичного тиску утримують фактично незаконно в російських тюрмах.

Я знаю, що така робота ведеться, і ми всіма політичними, дипломатичними методами, на міжнародному рівні постійно підіймаємо питання звільнення політв’язнів, – сказав депутат.

Про суперечку між НАЗК та НАБУ

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до суду протокол про адміністративне правопорушення щодо директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника. Наразі НАБУ перевіряє ймовірне не внесення до декларації майна головою НАЗК Наталією Корчак. Публічна війна між відомствами кожного дня обростає новими подробицями. На думку Ігоря Артюшенка конфлікт заважає структурам виконувати свої безпосередні обов’язки.

– Боляче дивитись на цей конфлікт. Я та людина, яка голосувала за створення НАБУ, за створення НАЗК, збільшення бюджетів для НАБУ, створення цих незалежних органів для того, щоб вони боролись з корупцією. Насправді ми маємо мільйонні неперевірені декларації, відсутність несення покарання в судах топ-чиновників та корпоративні конфлікти між двома незалежними органами, які просто медійно між собою воюють замість того, щоб займатися тією роботою, заради якої їх створювали, і заради якої їх підтримувало українське суспільство.

В проекті закону, одним зі співавторів якого виступаю і я, ми пропонуємо розігнати нинішній склад НАЗК і набрати нових, тому що ми не бачимо системної роботи, ми бачимо цирк.

Я переконаний в тому, що такий орган, як НАБУ, має існувати, що він повинен бути незалежним, я переконаний в тому, що ми як українська влада маємо забезпечити належне фінансування і зарплати для того, щоб вони насправді були вільними і незалежними, але на сьогоднішній момент я незадоволений результатами їх діяльності, – підсумував нардеп.


Ігор Артюшенко: «На роботу парламенту цього тижня дивлюсь позитивно»

Парламентар озвучив ключові позиції в роботі Верховної Ради цього тижня в ефірі телеканалу «Рада».

Народний депутат України, голова Запорізької територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Ігор Артюшенко зазначив, що одним з показників плідної праці є прийняття системних реформ.

– На роботу парламенту цього тижня дивлюсь позитивно, бо ми прийняли системні реформи – це пенсійна і судова. Залишились з системних виключно медична. Вчора прийняли закон про кібербезпеку, закон щодо гастрольних турів артистів Російської Федерації, призначили членів НКРЕКП.

Нардеп розповів про результати вечірнього засідання фракції, в якому взяв участь Президент України Петро Порошенко. Він зазначив, що головною темою було обговорення закону про реінтеграцію Донбасу, основний посил якого є законодавче визначення факту, що Росія є організатором терористичної діяльності в Україні.

– На вечірньому засіданні прийшли до розуміння того, що законопроект треба приймати, бо він є козирем в руку українським дипломатам, для того, щоб продовжити міжнародний тиск на агресора. А закон про реінтеграцію окремих територій Луганських і Донецьких областей треба приймати в першому читанні, бо він насправді є великим, є дискусійним, він є рамковим законопроектом.  До нього треба вносити правки, створювати робочі групи і надати йому більш широке обговорення між першим і другим читанням для того, щоб це була консолідована позиція українського парламенту.

Ігор Артюшенко окреслив позицію партії стосовно включення в законопроекти про реінтеграцію Донбасу питання окупованого Криму.

– Ніхто про Крим не забуває, повертати його в Україну необхідно, але насправді ситуація між ОРДЛО і Кримом різна. На Донбасі як мінімум кожен день і кожну ніч тривають обстріли російського агресора, гинуть українські військові, гине мирне населення, а в Криму цього, слава Богу, не відбувається. 

Позиція фракції була в тому, що ми приймаємо законопроект щодо реінтеграції і працюємо над подібним законопроектом щодо Криму. Згідно нашої позиції це є два різних окремі законопроекти. Але у нас у фракції ще тривають дискусії щодо цього. Наприклад, вчора Рефат Чубаров на засіданні запропонував внести питання Криму в цей законопроект, щодо реінтеграції Донбасу. Ця позиція була почута. Але було зазначено, що законопроект треба прийняти в першому читанні, потім підемо згідно процедурі питаннями правок, а потім будем визначатися, чи є голоси, за те, щоб додати сюди Крим, чи є голоси, за те, щоб робити це окремим законопроектом, – зазначив парламентар.


У Верховній Раді прийняли законопроект про обмеження для гастролей російських артистів

За проект Закону до внесення змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» (щодо особливостей організації та проведення гастрольних заходів в Україні за участі громадян країни-агресора) (№6682) проголосували 232 депутати.

Ідея підготувати законодавчі зміни в цій сфері виникла у віце-прем’єр міністра України В’ячеслава Кириленка. Ініціативу підтримали народні депутати Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Сергій Рудик, Ірина Подоляк, Олександр Опанасенко та Василь Амельченко, які розробили відповідний законопроект.

Закон зобов’язує організаторів гастролей російських артистів на території Україні за 30 днів подавати запит в СБУ. Далі правоохоронці з’ясовують, чи матиме артист право в’їхати в країну. Також передбачається введення адміністративно-господарської відповідальності організаторів гастролей за недотримання встановлених вимог.

Народний депутат України, голова Запорізької територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Ігор Артюшенко підкреслив важливість закону, а також зазначив, що він надає нові можливості українським артистам.

– Нарешті кремлівським аніматорам дорога до України закрита, а організаторам виступів співочих пропагандистів відтепер доведеться вже в СБУ пояснювати свою любов до кривавих гонорарів.

Сьогодні більшістю голосів прийняли Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні». І цим дали гідну відповідь ворогу у гібридній війні.

Очищення естради від пропагандистського сміття дасть дорогу сотням українських талантів. Впевнений, вже незабаром світ почує нові імена, які звучатимуть нашою рідною мовою, – написав парламентар на своїй сторінці у соцмережі.

Наразі в Україні вже діє низка подібних законопроектів. Так, були прийняті закони «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», «Про санкції», «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту».

Ігор Артюшенко став співініціатором створення Підкомітету з питань запобігання і протидії корупції в сфері екології

Підкомітет з питань запобігання і протидії корупції в сфері екології та охорони природного навколишнього середовища проводитиме моніторинг діяльності органів державної влади в частині їх повноважень у сфері запобігання та протидії корупції щодо екології та охорони навколишнього природного середовища, а також здійснювати аналіз практики застосування законів щодо запобігання корупції у сфері охорони і раціонального використання надр, водних ресурсів, а також здійснення законопроектної, організаційної та контрольної функції.

Ініціаторами створення виступили народні депутати України фракції БПП Ігор Артюшенко, Андрій Немировський, Іван Мельничук, Тетяна Ричкова, Юрій Булгак та депутат ВО «Свобода» Олег Осуховський.

Перше засідання комітету відбулось сьогодні.

Ігор Артюшенко відзначив, що в Запоріжжі екологічна проблема давно вже стала глобальною і однією з першочергових.

– Те, що вона не є результатом природної чи техногенної катастрофи, а виключно особистої жадібності олігархічних кланів з метою отримання ними надприбутків за рахунок здоров’я запоріжців, є доведеним фактом. Минулого року прокуратура Запорізької області повідомила про здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за фактом вчинення дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу – екоцид.

Але далі справа не пішла. Наразі жоден винуватець екоциду не поніс відповідальності, а запоріжців так само продовжують труїти.

Не виключено, що схожі ситуації існують і в інших регіонах. Якщо на місцях екологічні питання не можуть і не хочуть вирішувати, значить їх потрібно переносити на вищий рівень, – наголосив парламентар.

Законопроект про обмеження для гастролей російських артистів внесуть до порядку денного ВР

Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності підтримав законопроект, що встановлює нові правила і обмеження для гастролей в Україні артистів з Росії.

Ідея підготувати законодавчі зміни в цій сфері виникла у віце-прем’єр міністра України В’ячеслава Кириленка. Ініціативу підтримали народні депутати Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Сергій Рудик, Ірина Подоляк, Олександр Опанасенко та Василь Амельченко, які розробили відповідний законопроект.

Метою законопроекту є удосконалення правового механізму захисту національної безпеки України в гуманітарній сфері, зокрема, шляхом запровадження у гастрольній діяльності правових механізмів протидії антиукраїнським впливам, аналогічних тим, які діють для телерадіопростору, кінопрокату та видавничої сфери, – йдеться у пояснювальній записці.

Нововведення передбачає встановлення особливих вимог до організації гастрольних заходів за участю громадян країни-агресора. Окрім цього автори законопроекту пропонують введення адміністративно-господарської відповідальності організаторів гастролей за недотримання встановлених вимог.

Народний депутат України, голова Запорізької територіальної організації партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» Ігор Артюшенко підкреслив важливість закону та закликав до підтримки українських артистів.

– Для більшості культурних діячів сусідньої держави поняття «мистецтво» і «пропаганда» вже давно стали синонімами. В умовах гібридної агресії потрібно з особливою обережністю ставитись до гастролерів, які добру частину своєї творчої діяльності розважають окупантів та вбивць. Тим паче, що в нашій країні дуже багато талановитих творчих особистостей.

Тож замість того, щоб наповнювати казну країни-окупанта та дозволяти сіяти ворожу пропаганду, давайте будемо підтримувати українських артистів та убезпечувати інформаційний простір, – сказав парламентар.

Законопроект зобов’язує організаторів гастрольних заходів заздалегідь сповіщати СБУ про запрошення на виступи артистів-громадян РФ не менше ніж за 30 днів до виступу. Тільки після отримання відповіді від СБУ про відсутність законних підстав для заборони в’їзду виконавцю з країни-агресора організатор може проводити захід з його участю.

Законопроект мають внести до порядку денного сесійного засідання Верховної Ради вже найближчим часом.

Наразі в Україні вже діє низка подібних законопроектів. Так, були прийняті закони «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», «Про санкції», «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту».

Ігор Артюшенко обговорив пріоритети роботи Верховної Ради

Дискусія відбулась в ефірі програми ПолітикаUA на телеканалі Рада. Народний депутат України, голова Запорізької територіальної організації партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» Ігор Артюшенко. Парламентар зауважив, що наразі головними пріоритетами в роботі є прийняття реформ, зауваживши, що це є системним процесом.

– Судова, пенсійна та медична реформи вкрай важливі, і не можна по них приймати рішення за день, за два, адже вони потребують системного рішення. На відміну від інших реформ їх можна порівняти з реформою децентралізації.

Головною перемогою першого тижня вважаю прийняття освітньої реформи, яка розписана на 10 років вперед. Ми тепер запускаємо цей маховик і будемо по рокам відслідковувати, де можливо її скоригувати.

Дуже хотілося б, щоб ми цього тижня розглянули пенсійну реформу. Тому що пенсійна реформа дає можливість повернути справедливість в пенсійну систему. Я маю на увазі, щоб відновився цей підхід – хто більше працював, більше заробляв і більше сплачував, той і більше отримував пенсію. Якщо ми приймемо реформу, підпишемо, то вже з першого жовтня можна буде підняти пенсії.

Медична реформа – це також  комплекс законопроектів. Наприклад, цього тижня розглядається законопроект, як з максимальним ефектом розподілити бюджетні гроші, передбачені для медичної галузі, – зазначив Ігор Артюшенко.

Народний депутат окреслив свою позицію щодо створення антикорупційних судів. Він зазначив, що створення нової структури потребує часу, тож сьогодні є доречним запровадження системи на базі вже існуючих інституцій.

– Нам треба створити систему, яка буде працювати і давати правильні рішення. Створити касту антикорупційних суддів неможливо за місяць. Питання в перевірці декларацій, проходженні доброчесності, професійності, громадський контроль для того, щоб не прорвались відверті антикорупційні крадії і судді, які не можуть пояснити, звідки в них триповерхові будинки і машини «Бентлі», якщо вони отримували виключно зарплату.

Потрібні люди, потрібні кадри. На сьогоднішній момент вважаю доцільним створити в системі Верховного суду окремий підрозділ, в який провести переатестацію існуючих суддів – так само, як ми робили конкурсний відбір на призначення суддів Конституційного суду. Сформувати на рівні областей ці так звані «антикорупційні суди» з суддями, які пройдуть жорна люстрації і одночасно проводити зміну системи суддівської, щоб через два-три роки в нас відкрилися повноцінні антикорупційні суди, – підсумував парламентар.

Ігор Артюшенко відзначив успіхи в роботі нинішнього уряду.

– Протягом шести кварталів йде дуже скромний, але плюсовий економічний баланс. Літак під назвою «Україна», який починаючи з 2012 року летів в прірву через зовнішні запозиченості, через тотальну корупцію і розкрадання – вже шість кварталів потихеньку йде в гору. Популісти (я навіть не хочу називати їх опозицією) бачать цей момент, вони розуміють, що якщо нам вдасться підняти цей літак вгору, вони втратять свої електоральні симпатії. Звичайно у них замість того, щоб мислити на користь національним чи то державним інтересам, виникає бажання мислити в угоду особистим інтересам. І тому вони стоять на позиції «чим гірше – тим краще». Чому я не називаю їх опозицією? На мою думку, вона повинна мати альтернативний вектор, але з позиції збереження держави наші інтереси мають співпадати. Тобто і влада, і опозиція повинні розуміти – потрібна пенсійна реформа, або зміни в медицині, якщо ситуація не влаштовує, реформування корупційних судів. Треба рухатися вперед, шукати компроміс для того, щоб запустити зміни, а не просто їх завалювати. А сьогоднішні популісти намагаються завалити процес, щоб потім голосно з трибуни кричати, що нічого не відбувається. Але воно й не буде відбуватися, якщо люди не захочуть приймати рішення, – сказав нардеп.

Також парламентар зауважив, що другий рік поспіль, але тільки вдруге за час існування Незалежної України вчасно поданий бюджет, що говорить про системну роботу. Ігор Артюшенко висловив свою позицію щодо першочерговості розподілу державних коштів.

– Моя особиста позиція як і всі ці три з половиною роки російської агресії – першочергово має бути забезпечена обороноздатність нашої країни. Оце – першочергово. На другому місці – інфраструктура, бо без інфраструктури до нас не прийдуть, ні бізнес, ні інвестиції.

Взагалі, наразі говорити про конкретну цифру бюджету недоречно, доки ми не прийняли важливі реформи, про які ми говорили, адже вони впливатимуть на видаткову частину бюджету, – підсумував Ігор Артюшенко.

Ігор Артюшенко: Окуповані території Донбасу треба звільнити і реінтегрувати в Україну

Окуповані території Донбасу треба звільняти і реінтегрувати в Україну, наголосив в ефірі каналу Espreso.TV народний депутат, голова Запорізької територіальної організації партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» Ігор Артюшенко. 


Законопроект про реінтеграцію окупованих територій Донбасу буде поданий до Верховної Ради до кінця жовтня. Про це напередодні заявив заступник Міністра з тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак. Він уточнив, що в документі бойові дії на Сході країни будуть визначені терміном «операція з оборони України».

– Я переконаний, як і більшість українців, що це є фактична війна, – Росія здійснює свою агресію безпосередньо своїми військами, технічними засобами, за свої кошти спонсорує терористів і т.д. Юридично РФ нам не оголошувала війну, вона ж заявляє, що «нас там нема, ми до того не маємо жодного відношення», тоді виникає інше питання: тоді значить ми це називаємо «війною». І тут як би нелогічно це не звучало, ми не можемо написати з юридичної точки зору «війна». Коли ми у законі прописуємо, що у нас війна з Росією, тоді це ми ініціатори виходить, чи як?

Публічно можна і потрібно називати цей бойовий конфлікт не просто «війна», а «війна за українську незалежність», яка триває в нас останні три з половиною роки. Але як це прописати в документах – тут виникає питання. Тому, можливо, і є це формулювання, Україна обороняється і тому може отримати летальну зброю, міжнародну підтримку і т.д., але нехай більш фахові юристи це обговорюють, – прокоментував Ігор Артюшенко.

Парламентар також зауважив, що українська влада не погодиться на ініціативу президента Росії Володимира Путіна розмістити миротворців на лінії розмежування.

– Заяву Путіна можна вважати виключно провокаційною з метою і надалі вчиняти агресію, я переконаний, що українська влада не піде на те, щоб «ввести миротворчі війська по лінії розмежування».

Позиція БПП чітка: ми підтримуємо введення миротворчої місії ООН, але там не може бути росіян, мається на увазі, підданих РФ, і вона має бути не на лінії розмежування, а на всій тимчасово окупованій території, включаючи україно-російський кордон, як раз тому, що ми розуміємо, що саме зараз з Росії йдуть ці потоки зброї і так далі.

Тільки на таких умовах українська влада погодиться на введення миротворчої місії, – резюмував народний депутат.