Біографія

Артюшенко Ігор Андрійович – народний депутат України, голова Запорізької територіальної організації партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка», громадський активіст, голова об’єднання «Українська справа» у м. Запоріжжя, один зі співорганізаторів Запорізького Євромайдану.

Народився 21 вересня 1984 року у м. Запоріжжя у родині інженерів ЗМКБ Івченко-Прогрес.

Освіта

1999 — закінчив 9 класів у освітньому комплексі «Контакт» (м. Запоріжжя).

1999–2003 — закінчив Запорізьке державне музичне училище, клас фортепіано, отримавши кваліфікацію молодшого спеціаліста. Спеціальність: викладач фортепіано, концертмейстер.

2003–2009 — закінчив Запорізький державний медичний університет, медичний факультет. Кваліфікація: лікар.

2011–2013 — закінчив Запорізький національний університет. Спеціальність — управління фінансово-економічною безпекою. Магістр економічних наук. Тема магістерської роботи: «Проблеми безпеки державного бюджету».

Кар’єра

2006–2009 — одночасно з навчанням у медичному університеті працював медбратом в Міській лікарні №5, у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, у відділенні політравми.

2010–2012 — працював спеціалістом відділу по роботі з лікарями ТОВ «Мікролайф-Сервіс».

2012–2013 — працював керівником медичних представників компанії «Долфі-Україна» (національний менеджер). Звільнений за власним бажанням у зв’язку з подіями 26 січня 2014 в м. Запоріжжя і подальшим затриманням та арештом.

З лютого 2014 року — головний редактор газети «Українська справа. Запоріжжя».

Громадська діяльність

У 2006 році — заступник голови Студентської ради Запорізького державного медичного університету.

З 2009 по 2012 рік — голова Запорізької обласної молодіжної організації «Небо».

З 2011 року — уповноважений представник Міжнародної благодійної організації «Центр національного відродження» (м. Київ) у Запорізькій області.

У 2012 році — координатор громадського руху «Чесно» у Запорізькій області.

З 2012 року — голова суспільно-політичної організації «Українська справа», яка стала одним з основних організаторів Євромайдану в Запоріжжі.

З 2012 по 2013 — один з лідерів антикорупційного руху «Стоп-відкат», що займався розслідуваннями корупційних схем у сфері бюджетних закупівель.

З квітня 2014 року є головою Комітету громадського контролю за діями влади при Запорізькій обласній державній адміністрації.

В 2014 році висунутий від Блоку Петра Порошенка по мажоритарному округу №75 (Ленінський і Заводський райони Запоріжжя) до Верховної Ради України. Переміг, набравши 30% голосів.

З 2014 року Народний депутат України, член фракції Блок Петра Порошенка ВРУ.

З 2014 року член Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань проведення технічної експертизи будівельних робіт та перевірки ефективності використання бюджетних коштів при будівництві мостових переходів через річку Дніпро в місті Запоріжжя, заступник співголови групи з міжпарламентських зв’язків зі Словацькою Республікою, член групи з міжпарламентських зв’язків зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, член групи з міжпарламентських зв’язків з Канадою, член групи з міжпарламентських зв’язків з Естонською Республікою, член групи з міжпарламентських зв’язків зі Сполученими Штатами Америки, член групи з міжпарламентських зв’язків з Грузією, член групи з міжпарламентських зв’язків з Австралією.

20 серпня 2015 року очолив Запорізьку міську організацію Партії «Блок Петра Порошенко «Солідарність».

23 липня 2016 року очолив Запорізьку територіальну організацію партії “Солідарність” – Блок Петра Порошенка”.

Родина

Одружений. Є дві доньки – Соломія та Марія.

Переслідування через активну участь у Євромайдані

17 лютого 2013 року невідомими особами його особисте авто було облито кислотою. Спочатку МВС порушило справу за ч1 ст.194 УПК, але потім її закрило через те, що сума завданих збитків менша за 10 000 грн (за квитанцією від СТО – 9000 грн.).

15 січня 2014 року вночі у Запоріжжі зловмисниками спотворено лайливими написами, вульгарними малюнками та свастикою його авто.

Брав участь у протестi в Запорiжжі 26 січня 2014 року, що закінчився масовим побиттям тітушками і запрошеннями на “співбесіди до МВС”. Наступного дня, відразу після прийнятого рішення про непроведення мітингу, його було обстріляно і вивезено невідомими особами. Згодом виявилось, що його затримано Запорізьким УБОЗ 27 січня 2014 року за cт. 208 УПК (тобто без суду).

28 січня 2014 року о 2:26 ночі адвокат Артюшенка звернувся до небайдужих з проханням надати копії наявних відеоматеріалів подій 26 січня. Суд з розгляду запобіжного заходу був призначений на 28 січня 2014 року, але станом на 09:20 був перенесений через “несприятливі погодні умови” (за даними weather.com погода за останні дві доби залишалась сталою: -9, без опадів), але згодом було поширено у соціальній мережі Facebook повiдомлення про те, що суд ще раз переноситься (до того ж до iншого району мicта) i розгляд може розпочатись чи не о 22:00, але о 18:30 стало вiдомо, що розгляд справи перенесено на 29 січня 2014 року на 14:00. Мiсцевi активiсти вважають, що причиною цих перенесень могло бути бажання недопущення мiтингiв або очiкування на рiшення Верховної Ради щодо питання про амністiю учасникам Європейської революції в Україні.

29 січня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя обрав запобіжний захід – 2 місяці цілодобового домашнього арешту, фактично заборонивши виходити з квартири та зобов’язавши у будь-який момент надати приміщення для обшуку.

6 лютого 2014 року Апеляційний суд м. Запоріжжя залишив запобіжний захід без змін. Згідно повідомлень Артюшенка Ігоря у соціальній мережі Facebook чи не щодня до нього з візитом приходили дільничі.

19 лютого 2014 року Міністерство внутрішніх справ України провело обшук у його квартирі, під час якого були вилучені всі його засоби зв’язку.

Ігоря Артюшенка повністю реабілітовано після зміни влади в країні.

Інформація представлена на основі даних Вікіпедії.