Публікації

DSC_0768

«Велика шана всім тим, хто віддав найдорожче, захищаючи наші конституційні права на свободу, мир і демократію»

Сьогодні, 24 червня, на Алеї Захисників Вітчизни відбулось урочисте вшанування загиблих українських військовослужбовців, приурочене до Дня Конституції України.

В пам’ятному мітингу взяли участь голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль, народний депутат України Ігор Артюшенко, запорізький міський голова Володимир Буряк, а також представники міської і обласної влади, ветерани АТО, активісти та небайдужі мешканці міста.

«Нині ми відзначаємо двадцяту річницю прийняття Конституції України. Головного закону, який гарантує нам наші права, визначає обов’язки та прописує жити в незалежній, демократичній і вільній державі. На жаль історія нашої держави – це історія війн за власну Незалежність. Так склалось через наше геополітичне розташування, тож протягом існування наш народ постійно боровся з агресією сусідів.

І на жаль сьогодні ми маємо боротись на нашу Незалежність. І маємо розуміти, що свобода ніколи не отримується безкровно. Тому ми віддаємо велику шану всім тим, хто поклав на вівтар нашої з вами свободи, миру та демократії, найдорожче – своє життя. Слава нашому війську і слава Україні», – зазначив Ігор Артюшенко.

Всі присутні вшанували загиблих захисників хвилиною мовчання, а під кінець мітингу представники влади та небайдужі запоріжці поклали квіти до пам’ятного знаку полеглим українським захисникам.

DSC_1349

«Слава Нацгвардії – надійним захисникам нашої держави як від зовнішнього, так і від внутрішнього ворога»

Сьогодні, 26 березня, народний депутат України Ігор Артюшенко разом із депутатом Запорізької міськради, командиром взводу оперативного призначення Нацгвардії Андрієм Согоріним відвідав військову частину 3026 Національної гвардії України та привітав бійців із професійним святом.

Парламентар та депутат міськради вручили бійцям картини, які будуть розміщені у світлиці військової частини, а також подарували їм солодкі подарунки у честь свята.

«Ви є надійним захистом нашої держави як від зовнішнього, так і від внутрішнього ворога. Самовіддано виконуючи непростий обов’язок ви бережете мир та спокій у Запорізькому краї. Я бажаю Вам міцного здоров’я, сімейного благополуччя, щасливої долі та найголовніше – якнайшвидшої перемоги і настання миру на українській землі», – зазначив Ігор Артюшенко.

Парламентар звернув увагу на те, що даній військовій частині приділяється недостатня увага та повідомив про подальшу співпрацю та допомогу Нацгвардійцям.

DSC_1347

DSC_1304

Парламентар взяв участь у відкритті меморіальної дошки загиблому Герою АТО Андрію Кравченку

Сьогодні, 25 березня, народний депутат України Ігор Артюшенко разом із заступником військового комісара області Михайлом Логвіновим та представниками Заводської райадміністрації взяв участь у відкритті меморіальної дошки, присвяченої загиблому Герою АТО Андрію Кравченку і встановленої на будівлі загальноосвітньої школи №75, випускником якої був військовослужбовець.

В заході взяли участь рідні загиблого – матір, дружина та діти, а також військові побратими героя та школярі 75-ї школи, небайдужі запоріжці.

Боєць 93-ї окремої механізованої бригади Андрій Кравченко став на захист України у першу хвилю часткової мобілізації. Загинув Герой 21 червня 2014 року під Добропіллям на Донеччині, потрапивши у засідку терористів наступного дня після проголошення миру.

Андрій Кравченко був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Сьогодні ми вшановуємо справжнього Героя, який віддав найцінніше, що в нього було, заради майбутнього кожного з нас. Заради наближення перемоги й миру на українській землі, Андрій Кравченко віддав своє життя. Ми всі пам’ятатимемо його подвиг і робитимемо все можливе, щоб увіковічнити його ім’я в історії і втілити всі ідеали, за які загинув Герой», – зазначив Ігор Артюшенко.

Наприкінці заходу присутні вшанували всіх загиблих героїв АТО хвилиною мовчання.

DSC_1331

 

 

 

 

DSC_0152

За підтримки парламентаря запорізькі козаки вирушили до Маріуполя з гуманітарним вантажем для військових

За підтримки народного депутата України Ігоря Артюшенка, представники Міжнародного Союзу Козаків «Запорозька Січ» відправились у Маріуполь з гуманітарною допомогою для запорізьких військовослужбовців, які тримають оборону проти проросійських терористів на Сході України.

В рамках подорожі представники козацтва планують зустрітись із бійцями запорізького 37-го окремого мотопіхотного батальйону та представниками місцевої влади Маріуполя.

Ігор Артюшенко прибув на урочисте шикування, щоб висловити напутні слова та особисто провести козаків, які прямують до зони АТО.

«Козаки здавна були захисниками української землі. І тепер, коли на нашу землю знов прийшов ворог, саме ви маєте бути авангардом на шляху до нашої перемоги. Я вдячний всім, хто береже славні українські традиції та не покладаючи рук допомагає нашим Збройним Силам. Завдяки спільній роботі – ми переможемо!», – зазначив у своєму виступі Ігор Артюшенко.

Також присутні провели молебень за участі священників Української Православної Церкви Київського Патріархату і вшанували загиблих Героїв Революції Гідності на Майдані Героїв.

DSC_0132

DSC_0065

Парламентар нагородив фіналістів щорічного конкурсу патріотичної пісні в Заводському районі Запоріжжя

Народний депутат України Ігор Артюшенко відвідав фінал третього щорічного конкурсу патріотичної пісні в Заводському районі Запоріжжя, привітавши переможців дійства.

У даному конкурсі взяли участь учні усіх шкіл Заводського району. Молодь змагалась у номінаціях «творчі роботи», «вокал», «художнє читання», «оригінальний жанр» та «авторські роботи».

Завдяки заходу діти Заводського району мали можливість розкрити власні таланти та поділитись своєю творчістю.

Вірші та пісні, запропоновані глядачам учнями шкіл району, були переповнені патріотичними почуттями та повагою до подвигу вояків АТО.

«Дуже радий, що подібні конкурси відбуваються в Заводському районі – в моєму окрузі. Я дякую батькам та вчителям за жертовну працю та виховання таких талантів. Самим конкурсантам я бажаю завжди бути гордістю своєї школи, району, міста і рідної держави. І нехай Україна завжди буде у вашому серці», – зазначив Ігор Артюшенко.

Парламентар вручив переможцям конкурсу цінні подарунки та подякував за незабутні враження від виступів.

4

Парламентар організував зустріч із виборцями заради недопущення сепаратистського шабашу під будівлею Запорізької міськради

Сьогодні, 21 лютого, народний депутат України Ігор Артюшенко закликав проукраїнських активістів зібратись під стінами Запорізької міської ради, анонсувавши «зустріч із виборцями». Метою зібрання було недопущення проведення мітингу представників мелітопольського «антимайдану», які анонсували приїзд та проведення акції проти декомунізації.
Сотні патріотично налаштованих запоріжців зібрались під стінами міськради, не дозволивши антиукраїнським силам провести анонсований захід.
В проукраїнському мітингу взяли участь депутати Запорізької міської ради від фракції «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» Олександр Константинов, В’ячеслав Зайцев та Андрій Согорін, а також активісти Самооборони Майдану Запоріжжя.
Приїжджих змусили повернутися до автобусів та поїхати геть.
Разом з тим, проукраїнські активісти довгий час лишались під стінами міської ради та розпочали патрулювання міста на предмет провокацій зі сторони «антимайданівців».
Наприкінці заходу, коли мелітопольські сепаратисти покинули межі міста, народний депутат подякував присутнім за те, що в черговий раз відстояли місто від антиукраїнської загрози.
«Акція є вдалою, адже сепаратистам не вдалось провести свій захід та дестабілізувати ситуацію в нашому місті. Запоріжці в черговий раз переконливо довели, що Запоріжжя – це Україна. А тим, хто хоче вклонятись кривавим символам тоталітаризму, я раджу їхати в країну, де тиранів досі шанують – у Росію!», – зазначив Ігор Артюшенко.

1 (1)32 (1)

1

Зразкові вояки – учасники АТО отримали відзнаки від народного депутата України

Сьогодні, 11 лютого, на базі Запорізького обласного військового комісаріату був проведений урок мужності, присвячений Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а також учасників антитерористичної операції на Сході України.

Героям АТО та військовослужбовцям районних військкоматів в урочистій атмосфері були вручені подяки від народного депутата України Ігоря Артюшенка.

Грамоти військовослужбовцям від імені парламентаря вручив депутат Запорізької міської ради від «Солідарності», «кіборг», голова консультативної ради ветеранів АТО при голові ЗОДА В’ячеслав Зайцев.

Славетний «кіборг» виступив перед ветеранами-афганцями та Героями АТО і наголосив на значущості досвіду, який був переданий нинішньому поколінню захисників України.

«В нашій 79-й бригаді також були ветерани-афганці, які пішли на захист України добровольцями. Зокрема один з найкращих водіїв у нашій роті пройшов Афганістан і дуже часто ризикував життям, перевозячи вночі до терміналів донецького аеропорту вояків, харчі з водою та набої. Афганці для нас старші брати і батьки, які передавали досвід у зоні АТО. Від них я навчився кидати гранату «по-афганські» та іншим військовим хитрощам», – зазначив В’ячеслав Зайцев.

Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих військовослужбовців хвилиною мовчання.

Також в рамках уроку мужності запорізьким воякам, які пройшли АТО, були вручені посвідчення учасників бойових дій.

Завершився урок мужності виступами музичних колективів та показом відеокадрів військових дій у Афганістані та зоні проведення АТО.

igor-artyushenko-polityka

Ігор Артюшенко: «Безкарність більшості організаторів і учасників розгону запорізького Майдану два роки тому – це саботаж та бездіяльність обласної прокуратури»

Минає два роки з часу падіння режиму Януковича та перемоги Революції Гідності в Україні.

Про героїчні та трагічні події дворічної давнини у Запоріжжі, покарання організаторів і виконавців злочинів проти активістів, а також про нинішню політичну ситуацію, зокрема всередині парламентської коаліції, розповів лідер запорізького Майдану, народний депутат України та голова запорізької міської організації Партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» Ігор Артюшенко.

 

Цього тижня парламент змінив регламент своєї роботи, полегшивши можливість внесення правок до Конституції України. На Вашу думку, наскільки це наблизить процес «децентралізації»? Чи знайдеться для цього достатня кількість голосів у Раді?

 

Варто говорити про те, що наразі не можна змінювати Конституцію України. Адже зміни, які стосуються процесу децентралізації, тісно пов’язані з пунктами перехідних положень. Якщо ми приймемо зміни, то ми одночасно маємо прийняти і пункти, напрацьовані в результаті Мінських домовленостей, які спочатку мають бути виконані стороною-агресором.

Безперечно, виключно військовим шляхом конфлікт на Донбасі вирішити неможливо. Я не маю сумніву, що при потребі українські Герої можуть дійти до кордону з Росією, але що далі – наступати до Москви, Уралу або Махачкали? Адже ми пам’ятаємо минулий рік, коли російські «гради» атакували наших військових з території Російської Федерації… Тож наразі важко передбачити до якої межі необхідно наступати українській армії, щоб зупинити агресора.

Ми маємо визнати, що конфлікт можна вирішити лише комплексом заходів: військовим шляхом, шляхом політичних домовленостей та економічних санкцій проти держави-агресора.

Тому я вимушений виступати за Мінські домовленості, але приймати відповідні поправки до Конституції не можна доти, доки російська сторона не почне виконувати декларовані умови – припинити обстріли та вивести війська.

Разом з тим, ми маємо дотримуватись рамок законодавства і Регламенту, тому повинні були знайти вихід з цієї ситуації.

Тож ми дійсно змінили відповідний пункт Регламенту, правовим шляхом відтермінувавши голосування, але не змінивши при цьому жодної коми або крапки у самій Конституції, що нівелює всі крики щодо «конституційного перевороту», які лунають зі сторони окремих політиків.

Повторюю, ми зможемо прийняти відповідні зміни до Конституції лише тоді, коли російська сторона виконає свою частину домовленостей по звільненню окупованої частини Донбасу. В такому випадку в парламенті буде триста голосів для прийняття змін.

 

Як Ви ставитесь до так званого «особливого статусу» Донбасу, про який так багато говорять? Чи варто Україні йти на такий ризикований крок, який може мати далекосяжні наслідки для держави?

 

Подібні фейкові терміни виникають завдяки тому, що переважна кількість наших громадян не читають офіційні ресурси, а віддають перевагу джерелам у ЗМІ, які пояснюють ті чи інші факти, відстоюючи думку тієї чи іншої політичної сили. Або борючись за читацьку аудиторію перекручують факти, свідомо роблячи їх «скандальними».

Саме словосполучення «особливий статус» – це винятково надумана російська технологія, покликана дискредитувати українську владу і зменшити довіру до неї, тим самим розхитуючи ситуацію всередині держави. Адже Росія давно зрозуміла, що військовим шляхом Україну здолати не вийде.

Насправді ні про який «особливий статус» не йде мова. Мова йде про «особливості місцевого самоврядування» на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, які регулюються окремим законом, поправки в який можна внести в будь-який момент. В самих змінах до Конституції немає жодного слова про те, як саме регулюватимуться «особливості місцевого самоврядування».

Але деяким політикам, ура-патріотам та російській п’ятій колоні вигідно нівелювати довіру до української влади за допомогою підміни понять і поширення дезінформації.

Самі ж зміни до Конституції, як я вже зазначав, пропонують лише реалізацію мирного плану. Реалізація «особливостей місцевого самоврядування» можлива лише виключно у випадку виконання російською стороною ряду вимог, серед яких відведення важкого озброєння, відновлення контролю над українським кордоном, повернення українських законів та української влади на окуповані нині території, повернення заручників, притягнення до відповідальності терористів, які скоїли тяжкі злочини та, врешті-решт, проведення на тій території виборів за участі виключно українських політичних партій.

Лише за таких умов можливо буде говорити про «особливості місцевого самоврядування». А доки російська сторона не виконає ці пункти – ні про які зміни не може бути й мови.

 

Чи поділяєте Ви думку окремих політиків та експертів про те, що замість «особливого статусу» нині окупованих територій варто було б навпаки, посилити ставлення до ОРДЛО, включно зі створенням там певної «фільтраційної зони»?

 

Так, я жорстко ставлюсь до тих, хто порушував українське законодавство, стріляв в українських громадян, на руках кого тяжкі злочини, зокрема смерті українських військових та мирних жителів. Звісно, такі люди мають понести суворе покарання.

Але хочеться спитати в ура-патріотів, які говорять про більш жорстокі заходи та створення «фільтраційних зон» на окупованих нині територіях, про те, як вони спочатку пропонують повернути ці території під український прапор?

 

Що, на Вашу думку, стоїть за останніми заявами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка щодо корупції у вищих ешелонах влади? Чи може це свідчити про непереборні протиріччя в існуючій «де-юре» коаліції?

 

Ні для кого не є секретом той факт, що криза у відносинах між гілками влади дійсно існує. Існує криза між парламентом і урядом, між президентською гілкою влади та прем’єром. Криза існує через популізм, через важку ситуацію в країні та через повільний плин реформ.

І корупція дійсно існує. Існує не лише в найвищих ешелонах влади і взагалі не лише у владних структурах. Адже питання корупції лежить не тільки в площині законодавчій, а й у площині менталітету нашого суспільства, представники якого не завжди хочуть діяти по закону, натомість намагаючись вирішити свої питання за допомогою грошей.

Тож питання не тільки в одному чиновнику, який краде тисячі, питання і у тисячах людей, які платять сотні гривень, щоб уникнути штрафів або прискорити вирішення власних проблем.

Інше питання: як продуктивно боротись із корупцією?

За 2015 рік напрацьована потужна законодавча база і де-юре створені такі органи як НАБУ, Національне бюро розслідувань, Національне агентство з питань запобігання корупції та інші структури. Питання в тому, що окрім НАБУ інші структури де-факто ще не запущені.

З одного боку можна говорити про гальмування і затягування процесу, з іншого ми розуміємо, що проведення конкурсів, відбір кадрів та розробка механізмів потребують часу.

Я покладаю великі сподівання на 2016 рік. Усі ці структури мають запрацювати і показати результат саме в нинішньому році.

Разом з тим ми маємо реформу в прокуратурі і бачимо, як вже звільнені сотні прокурорів. Ми бачимо як проходить переатестація всіх працівників Національної поліції. Нині десять тисяч суддів мають також пройти переатестацію, основним пунктом якої буде перевірка відповідності рівня доходу рівню витрат.

Разом з тим маємо потужний саботаж та протидію, адже прокурори, судді та силовики не останні люди в цьому суспільстві і вони, маючи свій вплив і зв’язки, зазвичай не мають бажання розлучатись із нагрітими місцями.

Якщо говорити про Запоріжжя – то і тут ми бачимо явний саботаж по лінії обласної прокуратури та Національної поліції.

Зрештою, якщо дивитись на подібні реформи та на те, як тяжко вони просувались у європейських державах, наприклад у Польщі, то варто звернути увагу на те, що в цій країні реформування тривало п’ять років і проходило дуже болісно. Лише за п’ять років реформ Польщі вдалось вийти з кризи і побачити позитивні результати. До того ж в роки проведення реформ у Польщі не було війни.

Повторюсь, в 2015 році ми законодавчо підготували зміни і їх повноцінне втілення, це лише питання часу. Впевнений, що 2016 рік і стане роком змін. Вірю, що ми досягнемо результату, адже наразі не маємо іншого вибору, маючи колосальний запит на зміни у суспільстві.

 

Який ступінь нерозуміння між партнерами в коаліції? За таких умов, чи існує ймовірність дострокових парламентських виборів, і якщо «так», то коли вони можуть відбутись?

 

Наразі коаліція домовляється про встановлення правил гри і доопрацювання коаліційної угоди, бо за півтора роки змінилась економічна, політична та військова ситуація в країні. Якщо коаліції вдасться прийти до консенсусу, то, звісно, нинішнє скликання парламенту продовжить роботу. Якщо ж не вдасться напрацювати спільні правила гри та домовитись про відповідальність за спільні результати, то, вірогідно, позачергові вибори відбудуться.

Як голова Запорізької міської організації Партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» я впевнений, що у випадку виборів ми покажемо гарний результат, адже місцеві вибори засвідчили, що наша політична сила електорально об’єднує всю територію України.

Інше питання – наскільки доцільно взагалі проводити парламентські вибори, адже це чергова витрата великої кількості бюджетних коштів та, зрештою, кардинально нічого не змінить.

Бо виходячи з соціологічних досліджень розстановка сил в новому парламенті майже не зміниться. Звичайно, в складі якоїсь фракції виявиться на декілька депутатів менше, а в складі іншої – на декілька більше, але загальної картини це не поміняє.

Тож, гадаю, вирішення проблеми не в перевиборах, а в напрацюванні спільних правил гри та налагодженні діалогу вже сьогодні.

 

Як стало відомо, 16 лютого прем’єр Арсеній Яценюк буде звітувати перед Верховною Радою. Чого очікують від розмови з прем’єром у «Блоці Петра Порошенка», і які запитання до Яценюка є у пропрезидентської політичної сили?

 

Я не можу відповідати за всю пропрезидентську силу, адже не є її лідером. Натомість я можу відповісти на запитання – які у мене є питання до Яценюка?

Серед цих питань – швидкість проведення реформ, яка явно не відповідає виклику суспільства. Та й зрештою хотілось би бачити чіткий графік проведення реформ з конкретними термінами.

Також хотілось би щоб Прем’єр-міністр прокоментував постійні звинувачення в корупції як на місцях, так і в центрі.

Як у депутата Верховної Ради в мене є запитання щодо бюджету на 2016 рік. Зокрема чому проект бюджету був поданий до парламенту безпосередньо перед новим роком, в той час як має бути поданий ще у вересні, що фактично не дало можливості детально проаналізувати бюджет.

І тому депутатів поставили перед вибором – бути популістами і не голосувати за нинішній бюджет, лишивши країну без нього, або проголосувати виключно для того, щоб прийняти, а потім в ручному режимі, протягом року займатись внесенням необхідних поправок.

Відповідальність за це лежить саме на уряді, адже саме він готує і подає на розгляд Верховної Ради державний бюджет.

Загалом запитань багато, сподіваюсь, будуть і відповіді.

 

Дедалі частіше говорять про швидку відставку діючого Кабінету Міністрів. На Вашу думку, наскільки ймовірні такі прогнози?

 

Я є одним з небагатьох народних депутатів, які поставили свій підпис вимагаючи відставки уряду. Зокрема мій підпис стоїть в документі другим.

Така моя позиція викликана вищезгаданими питаннями, які лишаються без відповіді.

І я вважаю неприпустимим підхід нинішнього Прем’єр-міністра, який шантажує парламент стверджуючи, що у випадку його відставки Народний фронт вийде з коаліції і тим самим розвалить її.

Буде відставка чи ні – це питання можливості напрацювання спільних правил гри і доопрацювання спільної коаліційної угоди. Тут не стоїть питання прізвища Яценюка, питання в якості і термінах роботи. Чого наразі значною мірою бракує, як і звіту уряду за минулий рік, а значить і плану на наступний.

 

Які політсили можуть сформувати новий Кабмін?

 

Звичайно дане питання лежить в площині напрацювання спільної коаліційної угоди і тих політичних сил, які будуть входити до коаліції.

Разом з тим, в коаліції точно не буде тих політичних сил, депутати від яких голосували за «диктаторські закони» 16 січня. Це є принциповий пункт, прописаний у коаліційній угоді і він є незмінним.

Якщо говорити про конкретні прізвища, які сформують уряд, то я, звісно, хотів би і особисто буду наполягати на тому, щоб призначення на посади відбувались не за якимись партійними квотами, а за такими ознаками як професіоналізм та незаплямована репутація. Питання прізвищ є для мене другорядним.

 

Ви були одним з лідерів Євромайдану у Запоріжжі. Днями минуло два роки з моменту кривавого розгону запорізького Майдану. Що більш за все Вам запам’яталось із подій тих днів?

 

Запорізький Майдан був наймасовішим на південному сході України і одним з найбільш масових в державі загалом, про що не раз згадували центральні ЗМІ. Переважна більшість запоріжців вийшли на Майдан не стільки через питання євроінтеграції, скільки через питання кричущої корупції в органах місцевої влади та силових структурах, через доведення Запоріжжя до комунального колапсу та інших негативних факторів правління режиму Януковича з його «смотрящім» в нашому регіоні.

Сам факт потужного протесту запоріжців це вже один з найяскравіших і найприємніших спогадів часів Революції Гідності.

Разом з тим, особисто мені запам’яталась дата, про яку переважна кількість ЗМІ забуває. Всі роблять акцент на героїчному і одночасно трагічному дні кривавого розгону Майдану 26 січня, коли відбувся наймасовіший мітинг і найзатятіший опір режиму в Запоріжжі.

Разом з тим, по справжньому доленосним був наступний день – 27 січня.

Завданням минулої влади був терор, який вона реалізувала через розгін, залякування і подавлення протесту. Партія регіонів мала на меті грубою силою змусити людей не виходити на вулицю і свідченням тому служить кількість побитих і затриманих у вечір розгону.

Але їм це не вдалося. І це стало зрозумілим в той переломний день – 27 січня, коли після кривавого розгону протесту стало ясно, що в Запоріжжі є люди, яких не злякати побиттям або в’язницею. Вони все одно вийдуть і відстоюватимуть правду.

Саме тоді, 27 числа вийшли декілька сотень людей, які показали свою незламність.

Звичайно, була велика напруга, адже 27 числа я знав, що мене оголошено в розшук, багато активістів покинули Запоріжжя і коли я йшов на площу в той вечір, я розумів, що додому я сьогодні вже не повернуся. Була зрозуміла логіка тієї влади і саме тому важливо було вийти і показати силу духу. Показати, що ми не боїмось і нас не зламати.

Запам’ятався той недовгий мітинг, який відбувся перед лавами правоохоронців, які гриміли щитами, «тітушки» у дворах і завзяте виконання активістами Гімну України.

Зрештою як я і передбачав, додому я вже не потрапив, замість цього мене «чекав» ізолятор.

 

Два роки потому після згаданих подій влада у Запоріжжі належить ставленикам Ахметова. На Вашу думку, чого не вистачає місту, щоб не допустити реваншу «регіоналів»?

 

До 2004 року наше місто вважалось «червоним», адже переважна більшість виборних та призначених посад займали комуністи або вихідці з партійної школи.

Після 2004 року наш регіон вважався «біло-синім», «регіоналівським». І це ще раз підтверджує унікальність запорізького Майдану, який був найбільшим на південному сході, хоча зародився в індустріальному місті, яке електорально належало «регіоналам».

Чого лише вартий той факт, що Янукович булаву на своє президентство отримував на острові Хортиця, не в Донецьку, не в Луганську, а в Запоріжжі.

Якщо проаналізувати місцеві вибори 2010 року, то 70 відсотків отримали ті ж «регіонали», 15 відсотків – комуністи і лише невелику частку становили представники інших політичних сил.

Що ж ми бачимо зараз? Якщо ми ділимо все на біле та на чорне, то звісно, мером став Володимир Буряк, афілійований Опозиційним блоком. Але давайте подивимось які результати показали ті ж «регіонали», які вважають себе правонаступниками Партії Регіонів? Лише третину місць в Запорізькій міській раді.

Разом з тим близько половини депутатського корпусу склали представники демократичних сил.

Можемо говорити про те, що зима 2013-2014 року дійсно змінила нас, хоча, звісно, змінила не всіх. Адже ті громадяни, які виступали проти Майдану, навряд чи змінили свою думку в нинішніх умовах, тож є над чим працювати.

Також, на позаминулих виборах до парламенту на всіх міських округах перемогли представники Партії регіонів, на нинішніх виборах – на трьох округах перемогли представники пропрезидентської політичної сили і лише в одному окрузі перемогу отримав «вічний керівник Шевченківського району».

Тож якщо ми говоримо про тенденції, то в цілому вони достатньо позитивні.

 

Чи не здається Вам, що перемога Володимира Буряка на виборах мера Запоріжжя, і в цілому низька явка виборців на нещодавніх виборах свідчать про апатію найбільш активної та проукраїнської частини електорату в умовах, коли обіцяні новою владою реформи не призвели до покращення життя людей?

 

Маємо розуміти, що представники промислових гігантів, до яких належить Володимир Буряк, мають набагато більший фінансовий ресурс і мобілізуючий чинник серед працівників.

Свій потужний фінансовий ресурс вони використали на колосальну кількість зовнішньої реклами, а також на ту верству населення, яка потенційно була в їхньому електоральному полі.

Перемога нинішнього міського голови відбулась завдяки змобілізованим робітникам металургійного підприємства і людей похилого віку, які відвідували «благодійні обіди».

Ставка на старше покоління була вдалою, адже старі люди звикли ходити на вибори як на свято і є достатньо організованими виборцями.

В той же час ми спостерігаємо погану змобілізованість проукраїнського, проєвропейського виборця, до якого належить здебільшого молодь.

Саме це є основним завданням – робота з молоддю, яка флегматично ставиться до виборчого процесу, хоча здебільшого має патріотичні почуття та поділяє демократичні цінності.

Щодо швидкості реформування – я жодним чином не виправдовую уряд і вважаю, що реформи дійсно можна проводити швидше, як я вже, власне, і зазначав вище.

 

Однією з причин, що не сприяють підвищенню рівня підтримки влади, є той факт, що не понесли заслуженого покарання представники режиму Януковича. Чи згодні Ви з таким твердженням?

 

Звісно ж я згоден із цим твердженням. Ті люди, які стояли на Майдані – були найбільше зацікавлені у відновленні справедливості і покаранні усіх винних. Винних у корупції, у насильстві проти людей, зрештою винних у злочинному розгоні студентів, розстрілі Небесної сотні та інших неприпустимих злочинах.

На сьогоднішній день питання безкарності багатьох винних у всіх цих злочинах – обурює громадян. Та разом з тим, не можна казати, що в цьому напрямку нічого не зроблено.

Так, найбільш одіозні чиновники втекли з країни і перебувають в розшуку. На частину з них накладено міжнародні санкції. І я сподіваюсь, що в подальшому і вкрадені активи будуть повернені.

Якщо говорити про головних винуватців злочинів у Запоріжжі, то один – екс-голова ЗОДА – застрелився, другий, екс-голова обласної ради – отримав умовний термін, але справа триває бо прокуратура опротестувала вирок суду на більш жорсткий. Екс-мер Запоріжжя Олександр Сін був підданий політичній люстрації і наразі, коли триває аудит комунальних підприємств, я вірю, що по їх результату проти Сіна будуть відкриті кримінальні провадження.

Щодо силовиків, екс-голова запорізького ГУ МВС перебуває в розшуку, а керівний склад обласного і міського УМВС люстрований.

Але разом з тим ми стикаємось із саботажем, зокрема зі сторони нинішнього керівника обласної прокуратури. Прокурор Олександр Шацький особисто заявляв про притягнення до відповідальності всіх винних, але ані «тітушки», ані їх керівники – кримінальні авторитети – наразі не покарані, а справи навіть не відкриті. Тому я вже рік вимагаю звільнення обласного прокурора, адже бачу, що робота не ведеться.

Бачимо і саботаж зі сторони суддів, які випускають винних.

Проблема в тому, що людина сприймає владу цілісно, як таку. Але ж є різні гілки влади, зокрема судова і ми не можемо диктувати рішення судам. Натомість ми можемо законодавчо змінювати систему, що і робимо наразі, запроваджуючи переатестацію суддів.

 

Повертаючись до тематики російської агресії, хотілося б попросити Вас дати прогноз щодо того, чи можлива реінтеграція Криму та Донбасу, і в які терміни?

 

У вирішенні питання Донбасу ми маємо наразі конкретну мету – змусити Росію виконувати умови Мінських домовленостей. Адже як я вже зазначав – виключно військовим шляхом конфлікт вирішити неможливо.

Якщо вести мову про окупований Крим, то я впевнений, що завдяки вдалому проведенню реформ, євроінтеграції, а також тиску на Росію зі сторони світової спільноти ситуація в Україні значною мірою зміниться. І тоді, коли середня пенсія в нашій державі стане 200 євро, мешканці Криму самі зрозуміють, в якій державі вони хочуть жити.

Зрештою за останні місяці ми вже спостерігаємо невдоволення мешканців півострову, які в 2014 році радісно йшли на фейковий «референдум». Варто сказати, що в «русском мірє» холодильник нині перемагає телевізор, а все інше залежить від того, як швидко ми зможемо вивести Україну до гідного рівня життя.

 

Що слід зробити Україні для того, щоб країна відновила свою територіальну цілісність? Яких кроків необхідно вжити в економічній, інформаційній, гуманітарній та, можливо, військовій сфері?

 

Тиск міжнародної спільноти на Російську Федерацію має відіграти тут ключову роль. Але разом з тим ми маємо розуміти, що жоден іноземний солдат не стане гинути за Україну, ми самі маємо будувати свою армію і зміцнювати власну економіку, реалізовуючи реформи і показуючи позитивні тенденції європейській спільноті.

Ми домоглися значної переорієнтації ринків збуту товарів, зуміли зістрибнути з «газової голки» Росії і збільшити частку наших продуктів на ринок Євросоюзу в кілька разів. Це були кроки, які ми були вимушені зробити через агресію північного сусіда.

Нині все залежить від нас і я впевнений, що результати роботи не за горами.

 

 

DSC_0476 (1)

Ігор Артюшенко: «Запоріжжя, розташоване на двох берегах Дніпра, і Хортиця з її славетною козацькою історією – є символами єдності нашої держави»

Сьогодні, 22 січня, народний депутат України, голова запорізької міської організації Партії «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» Ігор Артюшенко взяв участь в урочистому мітингу, присвяченому Дню Соборності України.

Також в заході взяли участь представники обласної та міської влади, декілька сотень активістів і небайдужих запоріжців.

До святкування Дня Соборності України активно долучились і представники районних осередків запорізької «Солідарності».

Під час урочистих заходів, що відбулись під погруддям Тараса Шевченка на однойменній площі, перед учасниками урочистого мітингу з патріотичною програмою виступили народні колективи.

«Гасло «Україна – єдина!» стало для запоріжців справжнім символом у боротьбі з сепаратизмом та зовнішнім агресором – Росією. Кожному запоріжцю варто пам’ятати і пишатись тим, що наше місто, розташоване на двох берегах Дніпра, має серце України і колиску козацтва – острів Хортицю зі своєю славною історією, і є символом єдності нашої держави. Українці протягом століть історичного розвитку довели: коли ми об’єднані – немає сили, яка б могла нас здолати. Лише разом ми переможемо!», – зазначив Ігор Артюшенко.

По закінченню мітингу парламентар та інші учасники заходу поклали квіти до погруддя Тараса Шевченка.

Також присутні схилили голови та хвилиною мовчання вшанували Героїв, які загинули в боротьбі за територіальну цілісність України.

DSC_0473 (1)DSC_0476 (1)

DSC_0300

Народний депутат організував відправку гуманітарного вантажу для вояків у новорічну ніч

За підтримки народного депутата України, голови запорізької міської організації «Солідарність» – Блок Петра Порошенка» Ігоря Артюшенка на першу лінію оборони в зону АТО було відправлено гуманітарну допомогу, дбайливо зібрану партійцями в Запоріжжі.

Вояки 93-ї бригади, що тримають позиції в районі донецького аеропорту, отримали до Нового року необхідні продукти, консервацію, теплі речі, а також дитячі малюнки, новорічні іграшки та ляльки-обереги, виготовлені запорізькими дітьми.

Помічник народного депутата України Ігоря Артюшенка Андрій Рибальченко разом із волонтерами доставив вантаж на передову та від імені парламентаря привітав вояків з Новим роком.

«Ми маємо щодня пам’ятати про наших Героїв і робити все можливе, щоб покращити умови їхнього побуту на передовій. Святкуючи різдвяні свята ми не маємо забувати, що в цей час вояки захищають нас на бойових позиціях. Прояв підтримки та турботи – це обов’язок кожного українця, який має мирне життя завдяки подвигу наших захисників. Вірю, що новий, 2016 рік принесе перемогу українського війська та настання миру на нашій землі», – зазначив Ігор Артюшенко.

DSC_0063 DSC_0075DSC_0243DSC_0300