Публікації

igor-artyushenko-biografiya

Президент змусив увесь цивілізований світ об’єднатись заради підтримки України

Нещодавно минув рік із того дня, коли майже десять мільйонів українців обрали Петра Порошенка п’ятим Президентом України. Вперше в історії нашої держави вибори відбулись в один тур, адже нинішній Президент зміг подолати необхідний бар’єр, отримавши 54 відсотки голосів виборців.

Петро Порошенко заступив на пост глави держави в непростий час. Час, коли Крим вже було окуповано, а на Донбас вводились російські танки. Тим не менш минув рік і саме час підбити підсумки його роботи.

Про здобутки та невдачі 5-го Президента України Петра Порошенка розповів народний депутат із Запоріжжя Ігор Артюшенко.

 

Як Ви особисто оцінюєте роботу Петра Порошенка на займаній посаді?

Оцінюючи діяльність Президента, дуже важливо зрозуміти, що ця посада, в першу чергу, робить його відповідальним за два стратегічні напрямки. Як головнокомандувач українського війська він несе відповідальність за оборонну сферу. В той же час, як глава держави, він відповідає за дипломатичні зв’язки України.

Дуже часто пересічні громадяни критикують Президента за сфери відповідальності Уряду, або окремих міністерств.

Варто говорити про те, що Петро Порошенко очолив державу в дуже складний час, і як би нам усім цього не хотілось, але швидкі результати вже більше року гальмуються військовою агресією Російської Федерації. Попри це, беззаперечно Президент зміг виконати ряд обіцянок та досягти успіху у сферах власної відповідальності. Найзначніша перемога Петра Порошенка − він змусив увесь цивілізований світ об’єднатись і підтримати Україну.

 

Ігорю Андрійовичу, які найбільші досягнення Президента на вашу думку можна побачити за цей рік?

Найбільшим і найціннішим досягненням Президента є збереження України, будівництво сильної армії та відновлення Укроборонпрому.

Як би там не було Президент забезпечив якісно інший, ніж рік тому, рівень підготовки і оснащення Збройних Сил України. Збільшена не лише чисельність армії, а й її фінансування з державного бюджету. Якщо дивитись на динаміку – так, як воно розгорталося протягом року, як було, і як стало – результат не важко помітити.

Долучення волонтерського десанту в Міноборони також зіграло значну роль − це стало  взірцем співпраці громадянського суспільства та влади. Саме вони повсякденною клопіткою працею доволі успішно трансформують консервативну, громіздку і неповоротку систему управління та забезпечення армії.

Щодо дипломатичного напрямку та міжнародної підтримки, то тут також можна відмітити значні досягнення Петра Порошенка, який добився створення широкої міжнародної коаліції на підтримку України. Без дієвих і ефективних санкцій щодо агресора, які завдали удару по його економіці, спричинили відчутне падіння ВВП Росії, ми б мали зовсім іншу картину і на східному фронті.

Вражаюча солідарність світу з Україною, хоча глобально і спричинена позитивним враженням від проєвропейської Революції Гідності, але не виникла сама собою.

Вона часом потребувала від голови держави і усієї української дипломатії титанічних зусиль, але як бачимо – ці зусилля принесли значний результат.

Росія маючи майже необмежені ресурси дипломатично протистоїть Україні в усіх країнах і столицях світу. Географія антиукраїнської діяльності носить глобальний характер. Але українські успіхи у веденні зовнішньої політики змушують країни Америки та Європи міцно тримати єдину, консолідовану позицію в підтримку нашої держави.

Окрім того значними досягненнями став початок реформування та подолання енергетичної залежності від Російської Федерації.

 

Розкажіть детальніше про питання газової залежності від Росії? На якому етапі знаходиться процес реформування та що заважає швидкому проведенню реформ?

Якщо говорити про питання газової залежності, то варто відзначити, що ми вперше за  23 роки незалежності зіскочили з російської «газової голки». Завдяки вдалій дипломатії Президента, ми добились реверсного постачання блакитного палива з Європи, що істотно знизило залежність від росіян. Це називається не словом, а ділом енергетична диверсифікація.

Нема більше жодних посередників, які десятиліттями паразитували в цій сфері. Монополії та шантажу Газпрому покладено край.

У першому кварталі цього року частка російського газу в експорті становила лише 37%. У нас вже є більше 10 постачальників з Євросоюзу, і це – одна з найважливіших змін стратегічного порядку, одна з найважливіших реформ, яку слід безповоротно закріпити за найближчий рік-два.

Щодо інших реформ, то Президент зазначив, що їхнє втілення є ключовими процесами в сьогоднішній українській дійсності, на які спрямовується основна увага.

Не варто забувати, що саме Президент ухвалив політичне рішення розпустити старий парламент і провести дострокові вибори Верховної Ради. Ці вибори виявились найбільш чесними, найбільш прозорими і найбільш демократичними в історії України. Головним їхнім результатом стало формування реформаторської більшості, коаліційного Уряду з чіткою програмою змін. Саме з цього моменту і почався період реформ.

Можна зауважити, що темпи реформ не відповідають виклику суспільства і проходять достатньо повільно, але Петро Порошенко як глава держави прискорює процеси настільки, наскільки це можливо в умовах парламентсько-президентської республіки.

Серед зрушень можна відзначити ухвалення європейського закону про прокуратуру та й новий Генеральний прокурор виявися активнішим та ефективнішим за попередників. І, між іншим, на прокуратуру надалі чекають скорочення, чистки, звільнення, конкурсний набір нових місцевих прокурорів та їхніх заступників.

Даний старт реформі МВС. У Києві формується нова патрульна служба, створенням якої опікується Ека Згуладзе. Вже за кілька тижнів вона має покласти край легендарним поборам на дорогах. Розпочато ухвалення законів, які регламентують реформу МВС, відокремлюють силові функції від політичних, створюють муніципальну варту та нову поліцію.

 

Який внесок Президента в проведення реформ у державі?

Петро Порошенко вперше активно долучив іноземців до реформування України. А саме: спеціалісти із Грузії, країн Балтії та Західної Європи.

В Антикорупційному бюро, ГПУ та МВС у рамках стратегії Президента на залучення іноземних фахівців призначено на ключові посади чимало спеціалістів із успішним досвідом ефективної боротьби з корупцією в Грузії. І це не єдина перевага іноземців, бо відсутність зв’язків в українській політичній та діловій еліті гарантує, що  працюватимуть вони не зважаючи на персоналії.

Гучні корупційні скандали, як це не парадоксально звучить, стали позитивним явищем. Це катарсис, свідчення того, що на корупцію перестали сором’язливо заплющувати очі, що з нею почалася реальна боротьба, що преса і суспільство стали до неї нетерпимими.

Відставки внаслідок таких скандалів – крок вперед, якщо порівнювати з попереднім часом, але вже явно недостатній для часів теперішніх.

 

Чого Президент Порошенко не встиг, або не зміг досягти за час обіймання посади?

Під час щорічного виступу Президента перед парламентом сам Петро Порошенко був самокритичним, що рідкість для українських політиків – він відверто заявив, що незадоволений своєю роботою, як і роботою інших органів влади.

Беззаперечно, сьогоднішнє українське суспільство вимагає негайних змін, але миттєві зміни в деяких сферах просто неможливі. Але, я гадаю, що в Президента є достатньо часу, щоб виправдати кредит довіри, даний йому рік тому.

Одне з питань, яким дорікають Петра Порошенка – продаж власного бізнесу. Але Президент неодноразово пояснював, що Липецька фабрика арештована російською владою. Він підтвердив давно відому інформацію, що продав бізнес через компанію Ротшильдів, але водночас заявив, що замість виконання президентських обов’язків він не буде бігати по світу і шукати як продати «Рошен». Президент анонсував підписання угоди з Ротшильдами про передачу їм у траст персонального пакету акцій «Roshen».

Якщо говорити про речі, які глава держави не встиг реалізувати, то можна сказати про запровадження безвізового режиму з ЄС.

Та попри те, що Україна в стані війни, попри те, що частина нашого кордону контролюється не нами, попри те, що всередині України тисячі переселенців, вигнаних Росією з місць постійного проживання – перспектива безвізового режиму вперше набула фіксованого місця в календарі.

Також можна говорити про те, що Україна не ввела санкції щодо Росії, але наразі це неможливо, адже подібний вчинок негативно вплинув би і на українську економіку, яка страждає від війни на Донбасі.

 

Які завдання Президент та парламент визначають для себе як пріоритетні на наступний рік?

Найголовнішим завданням на наступний рік для Президента стане продовження деолігархізації, дерегуляції і децентралізації. Також Петро Порошенко планує розпочати процес демонополізації і завершити створення інфраструктури для боротьби з корупцією, перейти в тотальний спільний наступ на неї. Ну, і звичайно, нарощення та зміцнення обороноздатності України.

Як зазначив Президент, пік економічних негараздів ми вже подолали, тож одним із базових завдань буде забезпечення з початку 2016 року відновлення економічного зростання, для чого необхідно завершити санацію банківської системи, завершити податкову реформу та зрештою зберегти єдиний податок для малого і середнього бізнесу.

Основна увага буде приділена аграрній галузі як такій, що є однією з основ конкурентоспроможності країни на світових ринках.

Президент також окреслив завдання, які необхідно виконати у цьому році, а саме: розпочати індексацію заробітних плат та пенсій і вдосконалення системи адресних субсидій для тих громадян, яким не по кишені нові тарифи.

Також з 1 січня 2016 року Угода про асоціацію, підписана рік тому, починає діяти повною мірою, − попри марні старання та безсилу злобу нашого колишнього «стратегічного партнера». А це означає, що 2016 рік стане роком отримання українцями безвізового режиму з ЄС та роком нових перспектив.

 

Розмову з народним депутатом вів Андрій Рибальченко

888

На місці, де знаходився концтабір для польських військовополонених у Запоріжжі буде збудовано меморіал

Народний депутат України Ігор Артюшенко та Генеральний консул Республіки Польща Станіслав Лукасик зустрілись із представниками польської діаспори Запорізької області, відкривши Дні польської культури в регіоні.

«Стосунки українського та польського народів мають багатовікову історію. У наших взаєминах були дуже різні, непрості моменти, але наразі ми довели, що український і польський народи є двома європейськими народами, стосунки яких можуть розвиватись на щирій підтримці і допомозі. Коли президент Польщі Броніслав Коморовський виступив в українському парламенті, то проголосив відоме гасло «За нашу і вашу свободу». Варто говорити про те, що польські брати відгукнулись у скрутний момент, адже під час Революції Гідності багато українських активістів, вимушених переховуватись від злочинної влади, виїжджали до Польщі, а поляки допомагали у лікуванні поранених та надавали притулок. Наразі, коли ми змушені протистояти російській агресії і боронити Україну від московської чуми, поляки також надають безцінну допомогу», – зазначив Ігор Артюшенко.

Під час зустрічі виступили запорізькі історики, які нещодавно віднайшли місце в Заводському районі Запоріжжя, де на початку Другої Світової війни знаходився радянський концтабір для польських військовополонених.

Народний депутат Ігор Артюшенко заявив, що всіляко сприятиме тому, щоб на місці колишнього концтабору був встановлений меморіальний комплекс, де поляки та українці разом зможуть вшановувати жертв тоталітаризму.

DSC_0219

DSC_0200

DSC_0084

Запорізькі студенти отримали шанс безкоштовно побувати в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі

Народний депутат України Ігор Артюшенко, разом з радником міністра освіти і науки України Сергієм Пархоменко та автором проекту «НАТО квест» Михайлом Колібабчуком провели для запорізьких студентів конференцію під назвою «Перспективи євроатлантичної інтеграції України».

Ігор Артюшенко відкрив захід, наголосивши на тому, що події, які розгорнулись у нашій державі в останні роки, остаточно визначили проєвропейський вектор розвитку України.

«Події Революції Гідності, а також результати президентських виборів і виборів до Верховної Ради довели, що переважна більшість українців бачать себе у європейській спільноті і в тому числі бачать саму Україну у складі НАТО. Та наразі головною метою є окреслення тих завдань, які ми маємо вирішити, щоб забезпечити собі вступ до цього блоку», – зазначив парламентар.

В рамках конференції, яка відбулась у Запорізькому національному університеті, було також презентовано сам проект «НАТО квест», покликаний поглибити знання молоді відносно сутності Північно-Атлантичного Альянсу. Read more

День складання присяги народного депутата України

Перший робочий день у Верховній Раді: «Ми швидко прийняли ключові рішення»

Власне вперше в історії незалежної України найнеобхідніші кадрові призначення були схвалені так блискавично – в перший день роботи парламенту. Без коливань був обраний спікер ВР та Прем’єр-міністр України.

Народний депутат України Ігор Артюшенко заявив, що виходячи з ситуації, яка склалась в Україні, такий приклад продуктивної роботи є дуже необхідним. Парламентар вважає, що такий темп роботи відповідає нагальним вимогам українського суспільства. Read more