Публікації

Верховна Рада

Парламентар став співавтором законопроекту, покликаного докорінно реформувати спортивну сферу

Ряд парламентарів подали до Верховної Ради України законопроект «Про фізичне виховання та спорт», покликаний реформувати дану сферу в Україні, позбавивши спорт надмірної участі держави, натомість адаптувавши його до умов ринкової економіки.

Авторами законопроекту стали народні депутати Павло Кишкар та Віктор Кривенко та інші. Парламентар Ігор Артюшенко також став співавтором документу.

Згідно законопроекту спортивна федерація національного рівня має стати носієм правил, стандартів спортивної сфери та центром управління відповідним видом спорту, а також в якості авторизованого представника міжнародної спортивної федерації визнаним її єдиним офіційним представником на території країни.

Спортивні клуби, в свою чергу, мають стати джерелами формування національної спортивної федерації та базовим елементом саморегульованої спортивної діяльності, який об’єднує спортсменів, тренерів та обслуговуючий персонал спорту та їхній зв’язок з відповідною спортивною федерацією. А уся існуюча система спортивних шкіл має трансформуватися у спортивні клуби.

Держава, згідно законопроекту, має надалі виконувати такі функції, як створення законодавчого поля в сфері спорту, регулювати суб’єкти сфери спорту, брати участь в якості суб’єкту спортивної сфери (через делегування повноважень на рівні спорту вищих досягнень, замовлення соціальних послуг в сфері спорту визнаним спортивним федераціям та спортивним клубам).

По результату втілення проекту Закону парламентарі прогнозують суттєве зниження регуляторного впливу держави на сферу спорту, що у свою чергу дасть можливість розвитку відносин за рахунок інституцій громадянського суспільства.

 

Парламентар підтримав законопроект, згідно якого мешканці гуртожитків отримають право на приватизацію житла

Народний депутат України Ігор Артюшенко підтримав законопроект №1076 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення сфери застосування та удосконалення окремих положень передачі гуртожитків у власність територіальних громад і забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків)», який був ініційований парламентарем від фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Андрієм Шиньковичем та прийнятий більшістю депутатів сьогодні, 20 квітня. Даний законопроект дозволить здійснити зміни щодо приватизації мешканцями гуртожитків їхнього житла.

Право на приватизацію житла мешканцями гуртожитків стосуватиметься не лише державних або комунальних, але й тих гуртожитків, які вже мають власників.

Ігор Артюшенко наголосив на тому, що прийняття даного Закону усуне наявні в окремих законодавчих актах суперечності і правові прорахунки та запровадить дієві механізми захисту прав мешканців гуртожитків.

Також в рамках Закону з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх незаконного виселення із займаних ними жилих приміщень та недопущення відчуження гуртожитків, що будувалися за радянських часів за загальнодержавні кошти, запроваджується мораторій на виселення законних мешканців (крім виселення незаконних мешканців гуртожитків за рішенням суду) протягом строку реалізації Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше 11 років з дня опублікування цього Закону.

spravedlyvist

Парламентар пропонує запровадити статтю у Кримінальний Кодекс України щодо відповідальності за посередництво у підкупі

Народний депутат України Ігор Артюшенко став співавтором законопроекту № 4358 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за посередництво у підкупі».

Завданням проекту, яким пропонується запровадити нову статтю у Кримінальному Кодексі України щодо відповідальності за посередництво у підкупі, є запобігання і протидія корупції у публічній і приватній сферах суспільних відносин.

Співавторами даного проекту Закону стали парламентарі Іван Мельничук, Костянтин Матейченко, Руслан Сольвар, Борислав Розенблат, Яків Безбах.

«Справа у тому, що у доктрині кримінального права немає єдиного підходу до кримінально-правової оцінки дій посередника. На практиці судові і правоохоронні органи або випускають з уваги таку фігуру, або ж кваліфікують дії посередника цілком протилежно (як підбурювача, як організатора, як співвиконавця або як пособника у вчиненні так званого службового підкупу). Особливу увагу заслуговує ще й те, що не всі дії посередника у підкупі можуть потенційно бути кваліфіковані. Адже у чинному Кримінальному кодексі України є прогалини, які взагалі унеможливлюють притягнення до кримінальної відповідальності посередників у підкупі. Зокрема, йдеться про так зване «поза стороннє посередництво» (коли неправомірна вигода передається через кількох посередників) або ж про найбільш поширене фізичне посередництво (наприклад, про звичайну механічну передачу грошей чи інших цінностей за корупційною угодою)», – йдеться у пояснювальній записці до поданого документу.

Автори законопроекту запевняють, що прийняття проекту Закону сприятиме попередженню вчиненню корупційних правопорушень у публічній і приватній сферах суспільних відносин, зокрема і особами, які на сьогодні є державними службовцями і мають доступ до управління державою, а також прийняття цього проекту стане логічним продовженням боротьби із корупцією на всіх рівнях.

igor-artyushenko-polityka

«Обмеження пропаганди держави-агресора у культурному просторі України – це черговий крок до нашої перемоги»

Народний депутат України Ігор Артюшенко, а також інші парламентарі, що входять до антиокупаційного міжфракційного депутатського об’єднання «Наступ», зареєстрували перший з анонсованих проектів Закону, спрямованих на боротьбу з «руськім міром» в Україні. Відповідний законопроект №4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора» днями було подано на розгляд Верховної Ради.

Метою законопроекту є запровадження правового механізму захисту національної безпеки України в інформаційній сфері завдяки обмеженню участі громадян держави-агресора, які активно підтримують окупацію території України, в театральних постановках, теле- та кінофільмах, проведенні гастрольних заходів, обмеження трансляції музичних творів за участі таких осіб.

Законопроектом пропонується встановити обмеження щодо здійснення заходів гастролерів, пов’язаних з державою-агресором, зокрема заборонити проведення таких заходів, якщо гастролер не надав організаторам заходу письмову заяву про засудження окупації території України.

Творчий працівник, член художнього, артистичного персоналу театру, який є громадянином держави-агресора, також може приймати участь у виставах, театральних постановках, на території України, виключно після підписання ним заяви про засудження окупації території України державою-агресором.

Те саме стосується і видачі прокатних посвідчень на фільми, за участі фізичних осіб – резидентів держави-агресора.

Окрім Ігоря Артюшенка співавторами проекту Закону стали Микола Княжицький, Сергій Висоцький, Олена Масоріна, Олександр Опанасенко, Андрій Левус, Олег Медуниця, Вадим Денисенко, Ігор Лапін та Дмитро Ярош.

«Прийняття законопроекту сприятиме підвищенню рівня захисту національної безпеки України, та сприятиме зменшенню сепаратистських настроїв в суспільстві, зміцненню авторитету держави, промоції в теле- та радіоефірі, на концертних та театральних сценах творів (музичних творів, фільмів, театральних постановок) українських авторів та/або виконавців та зменшенню соціальної напруги щодо даного питання.», – йдеться в пояснювальній записці законопроекту.

 

Парламентар став співголовою антиокупаційного депутатського об’єднання, покликаного боротись з «русскім міром»

Сьогодні, 18 березня, народний депутат України Ігор Артюшенко, а також парламентарі Андрій Левус та Микола Княжицький очолили створене антиокупаційне міжфракційне депутатське об’єднання «Наступ», покликане очистити Україну від проявів «русского міра».

Парламентарі заявили, що мають на меті провести як інформаційну, так і економічну деокупацію на законодавчому рівні.

Також до об’єднання увійшли колишній лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош, народні депутати Сергій Висоцький, Олег Медуниця, Олена Масоріна, Ігор Лапін, Олександр Опанасенко та Вадим Денисенко.

Найближчим часом народні депутати, що увійшли до об’єднання, планують подати до Верховної Ради пакет антиокупаційних законопроектів, зокрема чотири з них плануються до подання вже наступного тижня.

«Гібридну війну, розв’язану російським агресором, можна виграти тільки такою ж гібридною відповіддю. Бо інформаційні, ідеологічні та економічні кулі важливі так само, як і кулі військові. І український наступ має йти одночасно всіма цими напрямками. Тому жодної копійки підприємствам агресора, жодного бізнесу окупанта, жодної хвилини ефіру колоніальній пропаганді та жодного «русского міра» в освіті, культурі та топоніміці», – наголосив Ігор Артюшенко.

167609642

Парламентар подав законопроект щодо розширення пільг для ветеранів війни

Народний депутат України, голова Запорізької міської організації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Ігор Артюшенко підготував та вніс на розгляд Верховної Ради зміни до закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо розширення пільг учасникам бойових дій, інвалідам та учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність цього закону).

У пояснювальний записці до законопроекту Ігор Артюшенко зауважив, що діючий закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачає можливості у пільговому порядку отримання земельних ділянок для ведення таких важливих соціально та економічно значущих видів діяльності, як особисте селянське господарство та фермерське господарство. Відтак, парламентар запропонував додати до переліку пільг учасників бойових дій, інвалідів війни отримання земельних ділянок для «особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства».

«Сьогодні назріла необхідність законодавчо розширити пільги, передбачені для ветеранів війни щодо першочергового отримання земельних ділянок, розповсюдивши їх на всі землі сільськогосподарського призначення, які, згідно із Земельним кодексом України, можуть отримати громадяни, – заявив Ігор Артюшенко. – Адже за ідеєю та логікою Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мав би, крім іншого, переслідувати мету щодо встановлення пільг з першочергового отримання земельних ділянок саме сільськогосподарського призначення в цілому, залишаючи кожній особі вибір власного виду діяльності на використовуваній земельній ділянці».

igor-artyushenko-biografiya

Зі створенням ОСББ люди нарешті знатимуть, на що витрачаються їх власні кошти

З 1 липня 2015 року в силу вступив Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який віднині стимулюватиме українців до створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Про всі особливості та шляхи реалізації даного закону розповів народний депутат України 8-го скликання Ігор Артюшенко.

 

Ігорю Андрійовичу, в чому необхідність даного закону і які його позитивні сторони?

Коли я лише починав займатись громадською діяльністю і набагато пізніше, вже під час передвиборчої компанії та зустрічей з виборцями, я зрозумів, що не лише у мене − у більшості запоріжців дуже часто виникає питання – «куди йдуть сплачувані мною 150 чи 200 гривень, які зазначені у платіжці як кошти «за утримання будинку»? Адже реально невідомо, що саме робиться, які роботи виконуються за ці гроші. Немає ніякої публічної звітності з цього приводу і виникає наступне питання – «а чи тривають якісь роботи взагалі?». На жаль, нинішня ситуація в житлово-комунальній сфері Запоріжжя наштовхує на неприємну відповідь.

І всі ці запитання ми чуємо майже від кожного запоріжця. Важко знайти мешканця міста, який наразі задоволений станом нашого комунального господарства та якістю надання комунальних послуг.

Зрештою, давайте оцінимо комунальний фонд, дивлячись на «відремонтовані» під’їзди, дороги, дахи будинків, ліфти, а також на те, як часто вивозиться сміття або прибирається територія.

У той же час, ми щомісячно сплачуємо за це все. Якби всі мешканці будинку хоча б одного місяця склали ці 150 або 200 гривень докупи, то грошей вистачило як мінімум на фарбу, щоб пофарбувати увесь свій будинок.

Розуміючи проблему, перед якою знаходиться наша комунальна сфера, ряд активістів, серед яких голова правління ГО «Об’єднання житлово-комунальних кооперативів, співвласників багатоквартирних домів «Вікторія» Людмила Шанц, подали ідею щодо розробки закону про ОСББ, який стимулюватиме людей самим бути «ковалями свого щастя». Створення ОСББ дозволить людям самостійно управляти власними коштами, адже мешканці конкретного будинку краще за будь-кого розуміють, коли і який саме ремонт треба зробити в першу чергу.

Основна позитивна сторона закону – мешканці зможуть взяти під свій контроль використання своїх коштів та зможуть самі вирішувати що їм потрібно зробити в першу чергу – відремонтувати лавочки біля під’їзду, чи відремонтувати дах будинку, або можливо підготувавшись до зими – провести утеплення.

 

Які проблеми можуть виникнути при реалізації закону?

На жаль, частина суспільства і зараз вірять у «доброго царя-батька», який прийде і все для нас зробить. Наприклад, дасть пакет гречки перед виборами або щось відремонтує за просто так. Хоча, як показує практика, той «добрий цар» потім вкраде значно більше, ніж дав.

І саме таке ставлення до дійсності, а також відсутність ініціативи в частини суспільства може викликати проблеми в реалізації закону. Адже це питання лежить якраз у площині активності самої громади.

Всі рішення будуть прийматись спільною думкою мешканців будинку, які на зборах ОСББ самі вирішуватимуть не тільки − на які роботи підуть кошти, але і які щомісячні внески кожен буде сплачувати. Буде це 150 чи 200 гривень, в будь-якому разі мешканці власного будинку, знаючи нагальні потреби, самі розберуться скільки треба витрачати. Разом із тим, люди зможуть обирати виконавця робіт – буде це просто фаховий знайомий працівник або управляюча компанія, все знову ж таки вирішать самі мешканці.

З управляючими компаніями можна буде укласти відповідний договір на рік, а якщо обіцяні послуги виконуватимуться неякісно, то ніщо не завадить розірвати угоду і знайти іншу, більш фахову компанію.

Нарешті зруйнується монополія прогнилого наскрізь КП «Основаніє». У людей з’явиться можливість вільного вибору компаній, що призведе до конкуренції і відповідно до підвищення якості надання послуг.

Також цим законом передбачена проблема, з якою можуть стикнутись незаможні люди. Ми розуміємо, що частина пенсіонерів, інваліди або малозабезпечені родини не завжди можуть сплачувати необхідну суму грошей. У такому випадку, мешканці будинку на загальних зборах можуть домовитись про «знижки» або навіть повне скасування оплати для незахищених категорій громадян. Заможніші ж мешканці можуть навпаки, за власним бажанням сплачувати більше за них. Все у руках громади і колективного рішення.

 

Як бути з будинками, де десятиліттями не проводився ремонт? Адже створюючи ОСББ люди беруть будинок на баланс у вже існуючому, часто достатньо поганому стані.

Так дійсно, це є проблемою, але такий стан речей зайвий раз доводить тезу про те, що ніхто не знає на що йшли кошти, які сплачувались всі ці роки. І це вже питання до прокуратури та міліції.

Та наразі є можливість це змінити і почати в таких будинках ремонтувати хоч щось, замість того, щоб продовжувати сплачувати гроші в нікуди. Адже створивши ОСББ, люди перестануть платити оті 150 або 200 гривень КП «Основанію» невідомо за які заслуги.

До того ж, мешканці мають право отримувати фінансову допомогу на створене ОСББ від органів місцевого самоврядування та з бюджету. Можна боротись за виділення коштів із місцевих бюджетів на глобальні ремонти, буде це заміна труб чи дахів і я, як народний депутат, готовий сприяти в реалізації цього права для мешканців будинків, які потребують нагального ремонту.

 

Якою є процедура створення ОСББ? Як провести збори власників житла?

Створити та керувати ОСББ мають право лише безпосередні власники помешкань, а не орендарі та інші тимчасові мешканці.

Разом із тим, вагомість голосу кожного окремого власника житла залежить від площі його помешкання або помешкань. Адже за трьохкімнатну квартиру власник повинен платити більше, ніж за однокімнатну. В той же час статутом об’єднання можна змінити даний порядок розподілення голосів.

Після реєстрації кожне окреме ОСББ стає юридичною особою і отримує власну печатку, реквізити, а також розрахунковий рахунок у банку.

Хочеться ще раз наголосити, що не потрібно буде платити фіксовану суму «за утримання будинку» якомусь «Основанію». Люди самі вирішуватимуть на що витрачати зібрані кошти. Адже вищий орган управління кожного ОСББ – це саме зібрання співвласників, яке має проходити не рідше одного разу на рік.

Можна говорити про два основні шляхи створення і функціонування ОСББ. Один із них – мешканці будинку, які створили об’єднання, можуть прийняти рішення нікого не наймати і натомість доручити це обраному на зборах голові, який сам буде шукати двірника, слюсаря або інших необхідних за доглядом будинку робітників.

Другий шлях – люди вирішують, що їм фінансово невигідно утримувати окремих робітників на повній ставці і вони заключають договір з управляючими компаніями, які мають необхідних працівників. У відповідному договорі, укладеному з такою компанією, прописуються відповідні роботи і терміни їх виконання, починаючи від прибирань у певні дні, і закінчуючи ремонтом у під’їзді.

Варто зазначити, що на створення ОСББ дається рік. Якщо мешканці будинків не створюють ОСББ протягом року, то органи місцевого управління самі підписують контракти для будинків з управляючими компаніями. У такому разі, знову ж таки, управляють не мешканці, а чиновники, які заключатимуть договори з тими фірмами, з якими самі вважають за потрібне.

Тож, я закликаю усіх зайнятись цим питанням і створювати ОСББ, користуючись широкими можливостями та раціонально витрачати власні гроші.

 

Чи готові Ви якимось чином сприяти створенню ОСББ у Запоріжжі?

Як народний депутат України я готовий всіляко допомагати у створенні ОСББ. Наразі прийнятий нами закон потребує втілення в життя і я закликаю усіх бажаючих звертатись до моєї приймальні для надання юридичних консультацій з цього приводу.

При потребі я готовий прийти на збори співвласників, які хочуть створити об’єднання, але мають ті чи інші проблеми або запитання.

Я вважаю, що нині всі ми отримали гарний шанс покращити свій житловий фонд самостійно керуючи власними коштами і нехтувати цим шансом просто неприпустимо. Бо кожен є ковалем власного щастя.

 

Розмову вів Андрій Рибальченко

 ____________________

З питань консультацій щодо створення ОСББ звертайтесь до приймальні народного депутата України Ігоря Артюшенка за адресою:

Вул. Бородінська 1 А, будівля Ленінської райадміністрації

Каб. 102

Тел. 0684970405

E-mail: [email protected]

DSC_0017

В Запоріжжі політичні та громадські діячі обговорили проект Закону «Про місцеві вибори»

У стінах Запорізької облдержадміністрації відбулось засідання круглого столу, присвяченого обговоренню нового виборчого законодавства, зокрема проекту Закону № 2831-3 «Про місцеві вибори», за який парламентарі вже проголосували у першому читанні.

Організатором заходу виступив керівник запорізького відділення Комітету виборців України Роман П’ятигорець.

В якості головного експерта в засіданні круглого столу взяв участь народний депутат України Ігор Артюшенко.

Під час заходу було обговорено перспективи нового закону, а також поправки, які пропонується внести наразі.

«Даний законопроект безперечно не можна назвати досконалим. В залі Верховної Ради розглядався і інший варіант – альтернативний законопроект № 2831-2, і я підтримував саме його, як більш досконалий. На жаль, необхідної кількості голосів він не набрав, що зайвий раз доводить відсутність політичної волі до реалізації реформ у цілого ряду політиків. Разом з тим, необхідний був консенсус, адже не можна залишати діючий виборчий закон, розроблений для узурпації місцевої влади  Партією регіонів, який суперечить не тільки коаліційній угоді та сучасним вимогам суспільства, а і принципам демократії в цілому».

Ігор Артюшенко зазначив, що серед найбільш позитивних сторін нового закону є вибори мера у два тури в містах, з населенням більше 90 тисяч. Зокрема в Запоріжжі не зможе скластись ситуація, коли той чи інший кандидат у мери виграє, набравши більшу кількість голосів аніж інші, навіть якщо насправді це буде підтримка 7 відсотків виборців. А другий тур дозволить показати на чиїй стороні симпатії переважної більшості виборців. Read more