Звернення народного депутата України Ігоря Артюшенка до запоріжців напередодні другого туру виборів міського голови

Завжди вірив у самоорганізацію запоріжців і ця віра жодного разу мене не підвела.

Ні тієї героїчної зими, що нас змінила. Ми тоді не розраховували на підтримку нікого і нізвідки: ні політиків і їх партій, ні “сильних світу цього”, ні місцевих можновладців чи силовиків. Але самоорганізувались, створили широкий протестний рух – один з наймасовіших Майданів в Україні, вистояли і перемогли.

Ні весни 2014, коли дали по зубам сепаратистській загрозі і не допустили російський сценарій в Запоріжжі. Кульмінацію – “яєчну неділю” – надовго запам’ятали патріоти, а найбільше – сепаратисти, російські шовіністи та фсбшна агентура. І це ми зробили знову тільки власними силами: у період фактичного безвладдя, з силовиками, у яких в різних кишенях лежали різні стрічки і без жодної допомоги з інших областей України.

І знову самоорганізувались, вистояли і перемогли.

А потім ще були перемоги запоріжців: потужні патріотичні заходи; протидія зриву мобілізації; оборона ОДА; блокпости; “накриття” різних сепаратистських акцій, окремих їх груп і проведення “виховної” роботи; підготовка до оборони міста; потужний волонтерський рух і підтримка Армії, бійців НГ та добровольців ; недопущення реваншу ахметівських ставлеників на виборах 2014… список можу довго продовжувати.

Але всі ці перемоги об’єднує єдине – їх здобуття виключно власними силами запоріжців, нашою активністю, потужною волею та примат загальної справи над особистим інтересом кожного.

І зараз, коли через два дні в Запоріжжі ми маємо прийняти “черговий бій”, вже на виборчих дільницях, ми так само маємо проявити ці наші найкращі риси. Бо переможний досвід є.

І я радий з того, що Запоріжжя знову організовується і прокидається щоб не допустити реваншу тих, хто винен у війні на Донбасі, у знищенні економіки країни, у вкрадених мільярдах з бюджету і зовнішніх боргах, які доведеться тепер віддавати, можливо, і нашим дітям. Хто так солодко бреше про “мир і людей”, “забезпечення робочими місцями і сплату податків”, а насправді витягує останні соки з підприємств минулого сторіччя, зневажає і залякує звільненням працівників та труїть запоріжців. Завдання у донецького менеджменту – отримати повний контроль над Запоріжжям для подальших політичних торгів, дати роботу своїм “однодумцям”, надалі грабувати і труїти, набиваючи нові мільярди в кишеню донецькому олігарху. Якщо б вони дійсно хотіли добра запоріжцям, то Ахмєтов мав би поїхати до свого друга Януковича і повернути в Україну награбоване – модернізувати виробництво, поставити очисні споруди і платити гідну зарплату працівникам. А не витрачати мільйони на агітаційну брехню, на відбивні та рукавички для нужденних та на гопників, які б’ють патріотів.

Що ми можемо цьому протиставити?

Нашу єдність, активність та самоорганізацію.

Всі, хто голосував за Миколу Фролова у першому турі, мають прийти 15 листопада на виборчі дільниці і підтвердити свій вибір.

Всі, хто голосував за всіх інших демократичних кандидатів в мери Запоріжжя мають знати, що найрейтинговіші з них вже публічно підтримали кандидатуру Миколи Фролова – від націоналіста Тимура Книша і “укропа” Ярослава Грішина, до екс-регіонала Сергія Кальцева та діючого мера міста. Тепер Ви маєте підтвердити свій вибір у першому турі, проголосувавши в другому за Миколу Фролова. Бо запоріжцям час об’єднуватися перед найбільшою загрозою – загрозою донецької окупації.

Всі, хто не прийшов на вибори у першому турі, прошу прийти і проголосувати. Якщо не хочете наступні роки бачити, як віджимають Ваш бізнес, виганяють Вас з роботи, знищують Ваше здоров’я, а містом керують “настоящиедонецкиепацаны”, поки Ви ховаєтесь у підвалах.

Я жодним чином нікого не ідеалізую, і Микола Фролов, звичайно, не є винятком, але я точно знаю, що зараз не стоїть питання “подобається” чи “не подобається”. Зараз стоїть питання “запорізькі” чи “донецькі”, “мир, контроль і взаєморозуміння” чи “підвал, хазяїн і бєспрєдєл”.

Бо “Зима близько” і всі ми, запоріжці, маємо стати на стіну і зберегти наше місто.

Всім залякуванням працівників заводів, обідів для бідних пенсіонерів, гопникам та брехні ми можемо протиставити єдине – нашу активність і голос в бюлетені.

Нам неодноразово вдається перемагати останні півтора роки і 15 листопада ми переможемо знову.

Бо ми – запоріжці!