Ігор Артюшенко зареєстрував проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України

Співавторами законопроекту також виступили народні депутати Микола Фролов, Сергій Валентиров, Олександр Черненко, Іван Мельничук та  Дмитро Лубінець.

Як зазначив ініціатор нововведень голова Запорізької територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Ігор Артюшенко, законопроект має за мету приведення кримінального кодексу України у відповідність до вимог сьогодення та належне законодавче забезпечення захисту кримінально-правовими засобами діяльності органів місцевого самоврядування.

 

– Реформа децентралізації була однією з ключових для української держави. Вона надала багато нових можливостей для розвитку окремих територій, і в той же час нових повноважень на місця. На жаль, не всі змогли впоратися з такою відповідальністю.

Несумлінне ставлення до влади декількох осіб може призвести до катастрофічних наслідків для сотень мешканців. Яскравий тому приклад – події в Наталівці, Запорізького району, в якій сталося захоплення органу самоврядування. В майбутньому ми маємо запобігти таким ситуаціям, і новий закон саме на це і спрямований  – зазначив депутат.

 
У зазначеному законопроекті пропонується ст. 109 КК України  та її ч.ч. 1, 2 доповнити після слів «…або на захоплення державної влади» словами «чи владних повноважень в органах місцевого самоврядування». Саме таке формулювання диспозиції норми ст. 109 КК України виключило би будь-які прогалини у правозастосовній практиці та відповідало би реаліям сьогодення.

“Законодавцем визначені загрози національним інтересам і національній безпеці України, у тому числі і у внутрішньополітичній сфері. До них відноситься порушення  з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції України і законів України, прав і свобод людини і громадянина, в тому числі при проведенні виборчих кампаній, недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції України і виконання законів України.

Одним із основних напрямів державної політики з питань національної безпеки України у вказаній сфері є створення повноцінного, ефективно діючого місцевого і регіонального самоврядування.

Законодавством  перераховані суб’єкти її забезпечення, а саме громадяни, їх об’єднання, вищі посадові особи держави, державні органи влади та місцевого самоврядування.

Громадяни повинні вживати у законний спосіб усіх заходів до зміцнення національної безпеки, зокрема через участь у виборах, референдумах та через інші форми безпосередньої демократії, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які вино обирають, реалізують національні інтереси, добровільно і в порядку виконання конституційних обов’язків здійснюють заходи, визначені законодавством України, щодо забезпечення її національної безпеки; як безпосередньо, так і через об’єднання громадян привертають увагу суспільних і державних інститутів до небезпечних явищ і процесів у різних сферах життєдіяльності країни; у законний спосіб і законними засобами захищають власні права та інтереси, а також власну безпеку.

Незважаючи на це, окремими із них можуть вчиняютися дії, які мають за мету зовсім інші завдання та результати, у тому числі корисні та антидержавні в цілому.

Найбільш цинічними та небезпечними із них є ті, які вчиняються діючими посадовими особами органів місцевого самоврядування або їх представниками.

Також з метою виконання органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами виключних повноважень,покладених на них Законами  України «Про основи національної безпеки України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими,  є необхідність внесення відповідних змін до ст. 109 КК України”, – йдеться у пояснювальній записці.

 

 

Ігор Артюшенко: Перше обговорення законопроектів про вищий антикорупційний суд комітет проведе 24 січня

24 січня у парламентському Комітеті з питань запобігання і протидії корупції має відбутися обговорення проекту закону «Про Вищий антикорупційний суд» (реєстраційний номер 7440) та альтернативні до нього законопроекти, зареєстровані за номерами 7440-2, 7440-3, 7440-4.

Про це народний депутат фракції Партії «Блок Петра Порошенка», член Комітету з питань запобігання і протидії корупції Ігор Артюшенко заявив журналістам у парламенті.

«Зараз необхідно шукати порозуміння між всіма політичними силами стосовно підтримки проекту закону про Вищий антикорупційний суд. Вже є рішення, що 24 січня на майданчику комітету має відбутися круглий стіл, на якому ми хочемо обговорити усі законопроекти щодо Антикорупційного суду. Перша спроба включити ці законопроекти в порядок денний не набрала необхідної кількості голосів, але я вірю, що у лютому – березні ми знайдемо голоси. Адже Антикорупційний суд дійсно країні необхідний», – сказав Ігор Артюшенко.

Народний депутат відзначив, що діюча парламентська більшість під час сьомої сесії продемонструвала ефективну роботу та здатність знаходити компроміс: «Незважаючи на значний опір окремих політичних сил, під час сьомої сесії Верховної Ради було ухвалено ключові реформаторські закони, які заклали фундамент розвитку освіти, медицини, судової влади, пенсійна реформа. До цього ми йшли останні два з половиною роки. Останній тиждень сесії ухвалено закон про реінтеграцію Донбасу. Це вкрай важливий документ, який об’єднав парламент, отримавши 280 голосів підтримки».

Ігор Артюшенко обговорив головні політичні події тижня

Дискусія відбулась в ефірі телеканалу 112.

Народний депутат висловився стосовно провального голосування про Вищий антикорупційний суд. 18 січня депутати Верховної Ради відмовилась вносити до порядку денного президентський законопроект 7440 . За відповідне рішення проголосували лише 183 народні обранці. Ігор Артюшенко наголосив, що голосувати за антикорупційні ініціативи відмовились особи, які публічно позиціонують себе як борці з корупцією.

– Дивно, що дуже відомі журналісти-антикорупціонери чомусь утримались при голосуванні.
Під час розгляду законопроектів щодо антикорупційного суду деякі виходили з зали або не тиснули кнопку.
Для мене, як для члена Антикорупційного комітету, є чітка логіка: коли ми нарешті проголосуємо за створення Антикорупційного суду і він запуститься, то на законодавчому рівні антикорупційна реформа фактично буде завершена. Звичайно, тільки на законодавчому рівні, бо потім – імплементація, результативність, можливо внесення якихось правок, але це вже буде через рік, чи два, чи три. Бо завдання було ще три роки тому: створити НАБУ як незалежний слідчий орган, створити САП і створити суд як окремий незалежний орган, який як раз і буде саджати корупціонерів, яких буде виявляти НАБУ, а процесуальне керівництво буде здійснювати САП. От коли ми цю вертикаль завершимо можна буде говорити, що ми створили антикорупційну реформу, – сказав депутат.

На думку парламентаря щоб в майбутньому вистачало голосів на політиків повинні тиснути і керівники партій, і журналісти, і громадськість, адже антикорупційні закони – це важлива і необхідна річ в нашій державі.

Також Ігор Артюшенко поспілкувався з журналістами про прийнятий «Проект Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (№7163). За відповідне рішення проголосували 280 нардепів.

Основним моментом закону є те, що він визначає Російську Федерацію агресором та окупантом. Це ключове рішення у подальшому протистоянні російській збройній агресії, відновленні територіальної цілісності України. В документі перелічуються принципи міжнародного права, статуту ООН і документи, які порушила Росія, здійснивши збройну агресію та анексію українських територій. Вказана чітка дата агресії Росії – 20 лютого 2014, коли були зафіксовані перші активні дії та ідентифікація російської армії в зв’язку з анексією.

Нардеп розповів, як нововведення позначяться на мешканцях окупованих територій.
–  Для українських громадян, які вимушено залишаються під російським окупантом, це черговий сигнал про те, що ми не збираємось відмовлятись від цих територій, що ми не збираємось забути про них, відгородитися умовною стіною. Тобто Україна визнає, що це – українська земля, вона тимчасово окупована і ми зробимо все – дипломатично, економічно, військово, будь як, для того, щоб повернути втрачені українські території.

По-друге, з прийняттям цього закону ми можемо вести  дискусію і вимагати від ООН введення миротворчого контингенту на всю територію Донбасу і не на лінію розмежування, а на лінію державного кордону між Україною і Росією.
Головний момент: з прийняттям цього закону російська сторона не зможе вимагати, щоб в миротворчому контингенту були представники Російської Федерації. З тим, що ми їх визнали агресорами і окупантами  це неможливо, тому подальший сценарій, окрім дипломатії і економіки, це вимога ввести міжнародний миротворчий контингент на всю окуповану територію, – підсумував депутат.

Відео ефіру – за посиланням https://112.ua/video/igor-artyushenko-narodnyy-deputat-gost-112-ukraina-19012018-259591.html

Ігор Артюшенко зареєстрував законопроект про призначення позачергових виборів депутатів Наталівської сільської ради

Обрати нову місцеву владу виявили бажання мешканці села Наталівка Запорізького району, які напередодні звернулися до народного депутата Ігоря Артюшенка з проханням подати відповідний законопроект.

Як повідомила заступник голови Наталівської сільської виборчої комісії Ольга Ведмеденко, в селі виник конфлікт між депутатами та виборцями.

– Десять із чотирнадцяти депутатів вступили в змову з головою сусідньої сільської ради В’ячеславом Любименком щодо об’єднання громади в центрі в селі Степному, що йде проти волі мешканців громади та перспективного плану. Обурені виборці відкликали чотирьох депутатів за народною ініціативою, після чого ці депутати зібрали свою неправомірну сесію і неправомірним складом ради виразили довіру своєму сільському голові, підробили документи, завірили незаконно виробленою гербовою печаткою, яка і зараз знаходиться у відкликаного депутата, секретаря сільської ради Анжели Рябоконь. Фактично відбулася спроба захоплення влади на підлеглій території, де проживає більше ніж три з половиною тисячі жителів.

Анжела Рябоконь, яка теж була відкликана місцевими виборцями, підробила протокол незаконної сесії, скріпила незаконно виготовленою печаткою, внесла себе в Держреєстр приватним нотаріусом, в результаті чого проти неї була порушена кримінальна справа і за рішенням суду вона була взята під варту. Після завершення терміну тримання під вартою Рябоконь повторно ввела себе в державний реєстр, як виконуюча обов’язки голови сільської ради. На сьогоднішній день ця кримінальна справа знаходиться в суді Запорізького району.

Просимо допомогти у вирішенні конфлікту та призначити перевибори в сільській раді. Нехай мешканці Наталівки своїм волевиявленням поставлять крапку у цьому конфлікті, – передала волю мешканців Ольга Ведмеденко.

Ігор Артюшенко підтримав наталівців та разом з колегами зареєстрував проект постанови «Про призначення позачергових виборів депутатів Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області».

– Захоплення влади, блокування роботи, невиплата заробітної плати – таке свавілля недопустиме в демократичній країні. Мешканці повинні самі обирати свого голову.

У разі прийняття проекту Постанови, громадою буде обрано легітимну місцеву владу, що відповідно приведе органи місцевого самоврядування у відповідність з настроями суспільства та стабілізує напружену соціально-політичну ситуацію у селі, – зазначив нардеп.

«На чергових виборах 25 жовтня 2015 року до складу Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області було обрано 14 депутатів.

Рішенням Наталівської сільської територіальної виборчої комісії Запорізького району Запорізької області на підставі ст. 37, 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» за народною ініціативою відкликані депутати Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Пекульська А.А., Русінова Н.О., Кривонос Р.С., Рябоконь А.А., Стрєлка Л.І.

Відповідно до ст. 5 Конституції України «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.»

Відповідно до ст. 69 Конституції України «Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.»

Такою формою безпосередньої демократії є відкликання депутата за народною ініціативою.

Згідно до Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005 р. «Положення частини другої статті 5 Конституції України “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ” треба розуміти так, що в Україні вся влада належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України.

Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов’язковими.»

Отже, волевиявлення громадян про відкликання депутатів Рябоконь А.А., Русінової Н.О., Пекульської А.В., Стрєлки Л.І. та Кривоноса Р.С. є обов’язковим.

Згідно ст.5 ч.2 п.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» з власною заявою про складення повноважень звернулися депутати Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Карєвіч В.В., Алексеєв О.Л., Шульгай А.О., Леонов О.О., Дудник О.А.

Таким чином у складі Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області перебуває лише 4 депутати з 14, що є менше половини від загального складу ради. Відповідно до ч.5 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування» «У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, внаслідок чого до складу ради входить менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така рада вважається повноважною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради.»

У зв’язку з цим, порушується перед Верховною Радою України питання про призначення позачергових виборів Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області», – йдеться у пояснювальній записці.

Проект Постанови передбачає призначення позачергових виборів депутатів Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на останню неділю семидесятиденного строку з дня набрання чинності цією Постановою.

 

 

Ігор Артюшенко: Політичний розум і державницька позиція перемогли вузькопартійний піар

Сьогодні депутати Верховної Ради прийняли «Проект Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (№7163). За відповідне рішення проголосували 280 нардепів.

Основним моментом закону є те, що він визначає Російську Федерацію агресором та окупантом. Це ключове рішення у подальшому протистоянні російській збройній агресії, відновленні територіальної цілісності України. В документі перелічуються принципи міжнародного права, статуту ООН і документи, які порушила Росія, здійснивши збройну агресію та анексію українських територій. Вказана чітка дата агресії Росії – 20 лютого 2014, коли були зафіксовані перші активні дії та ідентифікація російської армії в зв’язку з анексією.

Народний депутат, голова ЗТО партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Ігор Артюшенко зазначив, що в першому читанні закон приймався з конфліктами серед парламентарів.

 – Пам’ятаю, як під час голосування в першому читанні дехто з “партіотів” ламав державне майно, горланив про “деспотію-тиранію”, блокував трибуну і провокував бійки. Як на вулиці, так і в Раді.

Тому приємно усвідомлювати, що в результаті політичний розум і державницька позиція перемогли вузькопартійний піар, – написав на своїй сторінці в соцмережі нардеп.

Також Ігор Артюшенко оприлюднив результати голосувань по фракціям, які підтримали законопроект.

Результати “за” по фракціям:
Блок Петра Порошенка – 123
Народний Фронт – 76
Самопоміч – 22
РПЛ – 17
Батьківщина – 15
Воля народу – 10
Відродження – 1
Опоблок – 0

 

Ігор Артюшенко: Завданням так званих “опозиційних” депутатів є блокування обрання аудитора НАБУ від ВР

Про це після засідання Комітету з питань запобігання та протидії корупції повідомив народний депутат України фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Ігор Артюшенко, коментуючи чергове блокування роботи Комітету так званими “депутатами від опозиції”.

«Є частина депутатів, які не хочуть конструктивної роботи Антикорупційного Комітету. Іх завдання, щоб ніколи не було аудитора НАБУ від Парламенту, щоб не допустити проведення аудиту за 2016 рік і 2017 рік. Ця так звана “опозиція” чітко заявили, що не будуть брати участі в роботі Комітету, коли розглядається питання проведення конкурсу на аудитора НАБУ від Парламенту», – сказав Артюшенко.

Він розповів, що Комітет не закрив роботу, засідання відбудеться завтра.
«Я сподіваюсь, що розум і конструктивна позиція все таки переможе. Парламент має в будь-якому випадку обрати аудитора і розпочати аудит за 2016 рік.
Норма про закриття засідання – відверта маніпуляція. Згідно регламенту, ми повинні вичерпати порядок денний, прийняти рішення. Це чергова маніпуляція, політична гра придумувати будь-які приводи», – сказав Артюшенко.

Він також відзначив, що вчора і сьогодні,  на початку засідання Комітету, депутати змогли розглянути ряд законопроектів: «Все-таки сьогодні, на початку засідання, близько 5-7 законопроектів визначили корупціогенними, технічна частина хоч якось відновлена. А в стратегічних питаннях ми знову бачимо, що відбувається блокування роботи Комітету».

Ігор Артюшенко: Щорічний аудит є незамінною частиною ефективної роботи НАБУ

Про це на брифінгу у ВР заявив народний депутат України фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Ігор Артюшенко.

Депутат повідомив, що сьогодні, 17 січня, Антикорупційний комітет розгляне питання про оголошення конкурсу щодо відбору кандидата від Верховної Ради України на аудитора Національного антикорупційного бюро України.

«На жаль, весь минулий рік профільний комітет топтався на місці у цьому питанні, тому зараз повинен надолужувати згаяний час і призначати свого представника для проведення незалежного аудиту за 2016 рік! Цей факт є яскравим прикладом того, як бездіяльно відносилось колишнє керівництво Комітету до своєї роботи», – зауважив Артюшенко.

Парламентар нагадав, що після Революції Гідності, Україна отримала безпрецедентну підтримку міжнародної спільноти, західного цивілізованого світу щодо боротьби з корупцією.

1

«Йдеться не тільки про підтримку в законодавчому секторі, але і фінансову допомогу. Така міжнародна підтримка вимагає від української сторони посилювати прозорість у роботі новостворених антикорупційних структур. Одним із інструментів забезпечення прозорої роботи є фінансова аудиторська перевірка незалежним експертом», – наголосив Артюшенко.

Він нагадав, що згідно закону мають бути обрані три представники незалежних аудиторів для аудиту НАБУ – від Кабінету міністрів, Президента України та Парламенту: «Свого представника Уряд подав ще у травні минулого року  і залишається питання обрання аудитора від ВР, що на сьогоднішній день гальмується».

Депутат також зазначив, що за останні два роки бюджет новоствореного органу збільшився майже вдвічі, «в 2016 році на НАБУ було виділено понад 480 млн грн, в минулому році – понад 773 млн грн, а на цей рік передбачено вже майже 860 млн».

«Аудит за 2016 рік мав би  виявити слабкі місця у фінансуванні діяльності Бюро, що сприятиме розвитку та зміцненню НАБУ  в майбутньому. Платники податків мають право знати, як розподіляються мільйони гривень, спрямованих на викорінення корупції. Щорічний аудит НАБУ є незамінною частиною ефективної роботи цього правоохоронного органу. Тому профільний Комітет та більшість Верховної Ради повинні якнайшвидше визначити гідного кандидата, який зможе впоратись із покладеним на нього завданням – досконально і швидко зробити звіт за 2016 рік і розпочати аудит за 2017 рік», – додав Артюшенко.

Ігор Артюшенко: Сподіваюся, в четвер ми включимо до порядку денного законопроект про Антикорупційний суд

Про це в кулуарах ВР заявив народний депутат України фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Ігор Артюшенко, коментуючи внесення до порядку денного Проект Закону про Вищий антикорупційний суд, реєстр.№7440.

Депутат пояснив, що у ВР є  ще 5 альтернативних законопроектів щодо Антикорупційного суду.

«Їх також необхідно включити в порядок денний і діяти згідно діючого законодавства, щоб законопроект про Антикорупційний суд потрапив на розгляд в Комітет. На жаль, через голосування правок по законопроекту щодо реінтеграції Донбасу, ми до нього не дійшли. Сподіваюся, в четвер ми включимо законопроект про Антикорупційний суд в порядок денний, профільний комітет розгляне всі взаємопов’язані законопроекти і зробить висновок. Я також  сподіваюсь, що думка МВФ і Світового банку буде врахована», – відзначив Артюшенко.

Депутат також відповів на запитання щодо відбору суддів Антикорупційного суду міжнародними аудиторами.

«За все, що відбувається в Україні, несуть відповідальність посадові особи, які працюють в Україні. Вони отримують зарплату з Держбюджету, вони підзвітні громадянам через політичну підзвітність, вибори. Я вітаю міжнародних експертів, аудиторів, інституції, які бажають добра Україні, щоб ми рухались далі в боротьбі з корупцією. Але відповідальність повинні нести ті, хто є посадовими особами в Україні, які наділені правами і обов’язками. Участь міжнародних експертів має бути, але більше дорадчою, ніж результативною. Українське суспільство потім не буде шукати винного в Голландії чи Німеччині, Японії. Вони будуть звинувачувати посадових осіб України., яким і приймати рішення», – зауважив Ігор Артюшенко.

Ігор Артюшенко висловився на підтримку закону про деокупацію Донбасу

У четвер в Верховній Раді розглядатимуть «Проект Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (№7163).

Основним моментом закону є те, що він визначає Російську Федерацію агресором та окупантом. Це ключове рішення у подальшому протистоянні російській збройній агресії, відновленні територіальної цілісності України. В документі перелічуються принципи міжнародного права, статуту ООН і документи, які порушила Росія, здійснивши збройну агресію та анексію українських територій. Вказана чітка дата агресії Росії – 20 лютого 2014, коли були зафіксовані перші активні дії та ідентифікація російської армії в зв’язку з анексією.

В редакції закону чітко визначено поняття «російська окупаційна адміністрація», що покладе край використанню назв псевдореспублік на всіх рівнях, в тому числі у ЗМІ, що стане важливим доповнення у контрпропагандистській боротьбі.

Юридично вирішено питання використання ЗСУ: зафіксовано право України на самооборону відповідно до 51 статті Статуту ООН. Тобто зникають будь-які законодавчі колізії, що посилює правовий захист військовослужбовців під час виконання бойових завдань.

Документ прирівнює анексований Крим до тимчасово окупованих частин Луганської і Донецької областей. В подальшому це допоможе у поверненні Криму під юрисдикцію Україні і відновленні суверенітету на всій території нашої держави та сприятиме продовженню санкцій і тиску міжнародної спільноти на Росію.

Законопроект чітко визначає першочерговий пріоритет – звільнення територій та відновлення прав і свобод громадян. До повного виконання цих вимог, жодних подальших кроків в реінтеграції, включаючи вибори органів місцевого самоврядування на окупованих територіях не відбуватиметься.

Також Законопроект втілює чітку і послідовну стратегію Президента України щодо відновлення миру і територіальної цілісності. Гарант  має непохитну позицію: Україна не здасть жодного метра ворогові і не відгородиться від своїх громадян на поталу терористам та окупантам.

Окрім цього створюється нова вертикаль військового управління для ефективного використання Головнокомандувачем та Генштабом для загального безпосереднього керівництва усіма військовими формуваннями України для захисту території.

На необхідності прийняття законопроекту в ефірі телеканалу Рада наголосив народний депутат України, голова Запорізької територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»  Ігор Артюшенко.

– Я переконаний в тому, що закон необхідний, але тільки виконання закону на жаль не принесе мир в Україну. Ми розуміємо, що для цього потрібно кілька конкретних речей. Зокрема це виведення військ російського окупанта і виведення російської окупаційної влади з України.

Закон звичайно необхідний, тому що він нам створює умови на міжнародній арені, згідно якої ми маємо право на самооборону, адже останні чотири роки ми самообороняємося від російського агресора. Закон визнає, що немає так званих ЛНР та ДНР, а є російські окупаційні адміністрації, російські війська на території України. Тобто таким чином ми собі проторюємо шлях до введення миротворчого контингенту на всю окуповану територію і на державний кордон між Україною та Росією.

Треба робити ще багато кроків починаючи зі зміцнення обороноздатності, зміцнення економіки країни, продовження розширення санкцій відносно Росії і тоді я переконаний, що мир в Україну повернеться, – сказав депутат.

Ігор Артюшенко зауважив, що світова спільнота підтримує Україну в прийнятті законопроекту, в той час коли в парламенті не всі згодні з необхідністю нововведень.

– Тут не стоїть питання різних політичних сил. Є питання тих, хто за Україну і хто розуміє, що необхідно повернути мир, повернути втрачені території, щоб агресор зазнав правомірного покарання, або тих (і вони на жаль теж знаходяться в сесійній залі), хто відверто агітують проти цього. Але це вже більше питання до наших правоохоронних органів, ніж до політикуму.
Бо насправді є українські території, вони окуповані іноземним агресором і державницькі політики звичайно мають дискутувати про ті чи інші моменти, знаходити компроміси, але насправді такий закон необхідний і його потрібно прийняти. Сподіваюсь завтра ми за нього проголосуємо, – підсумував парламентар.

Ігор Артюшенко: Профільний Комітет та більшість Верховної Ради повинні якнайшвидше визначити гідного кандидата аудитора НАБУ

Цю тезу народний депутат озвучив на сьогоднішньому брифінгу в Верховній Раді України.

Ігор Артюшенко розповів, що через бездіяльність колишнього очільника Комітету з питань запобігання і протидії корупції в Україні суттєво загальмувались антикорупційні процеси. Зокрема, Комітет має розглядати кандидатури на посаду аудитора НАБУ від Верховної Ради для проведення перевірки за 2016, а не за 2017-й.

– На жаль, весь минулий рік профільний комітет топтався на місці у цьому питанні, тому зараз повинен надолужувати згаяний час і призначати свого представника для проведення незалежного аудиту за 2016 рік! Цей факт є яскравим доказом бездіяльності колишнього голови комітету, що загальмувало розвиток антикорупційної боротьби в Україні.

Одним із інструментів забезпечення прозорої роботи є фінансова аудиторська перевірка незалежним експертом. Нагадаю, що для забезпечення неупередженості і об’єктивності перевірки, вона здійснюється трьома незалежними представниками: від Кабінету міністрів, Президента України та Парламенту. Хочу наголосити, що свого представника Уряд подав ще у травні минулого року, і питання аудиту гальмується виключно через відсутність спільної позиції більшості парламенту, – наголосив парламентар.

Ігор Артюшенко зазначив, що аудиторський звіт несе в собі три ключові позиції. Перше: відбувається перевірка законності і раціональності використання бюджетних коштів відповідною установою, в даному випадку – НАБУ. За останні два роки бюджет новоствореного органу збільшився майже вдвічі. В 2016 році на НАБУ було виділено понад 480 млн грн, в минулому році – понад 773 млн грн, а на цей рік передбачено вже майже 860 млн. Це досить серйозне фінансування правоохоронної структури, яке дозволяє сподіватись на якісне і ефективне виконання покладених на неї завдань – виявлення корупції і покарання корупціонерів.

Друге: аудит може виявити слабкі місця у фінансуванні діяльності Бюро, що сприятиме розвитку та зміцненню НАБУ  в майбутньому.

– Очевидно, якби перевірка за 2016 рік відбулася б вчасно, цього року головний антикорупційний орган використовував би додатковий досвід для підвищення ефективності своєї роботи, – зауважив нардеп.

За словами Ігоря Артюшенка аудит посилить довіру суспільства до новоствореного антикорупційного органу за рахунок прозорості інформації щодо використання коштів. Платники податків мають право знати, як розподіляються мільйони гривень, спрямованих на викорінення корупції. Тим паче, зважаючи на подвійне збільшення бюджету НАБУ без попереднього аудиту коштів за 2016 рік.

– Спираючись на вищезазначене, безсумнівно щорічний аудит НАБУ є незамінною частиною ефективної роботи цього правоохоронного органу. Тому профільний Комітет та більшість Верховної Ради повинні якнайшвидше визначити гідного кандидата, який зможе впоратись із покладеним на нього завданням досконально і швидко, – підсумував депутат.