В 2014 році ми спільними зусиллями довели, що Запоріжжя – це Україна, а тому тут завжди буде мир та гідне життя

Наприкінці кожного року прийнято аналізувати події, що сталися, підводити підсумки, а також визначати цілі і завдання на наступний рік.

Отже, що ми, громадяни України, мали напочатку 2014 року?

Хворий державний організм фактично був доведений до агонізуючого стану. Безпрецендентна корупція, розкрадання державних коштів, брехня та беззаконня влади бандита Януковича і зубожіння та безправ’я для простих людей вивели народ на Майдан в Києві та по всій Україні. Когось через декларований, а потім зраджений європейський курс України, інших – через тиск і несправедливість з боку контролюючих органів, прокуратури та судів, тотальні побори і хабарництво чиновників, третіх – через розуміння того, що у країни просто вкрали не тільки сьогодення, а і майбутнє, надію на кращу долю для нас та наших дітей. Тоді нас всіх об’єднало єдине – бажання виправити цю ситуацію та здолати бандитський режим. І ми цього досягли. Головний крадій країни ганебно втік, піджавши хвоста.

Але потім, на фактично побитий метастазами, агонізуючий державний організм, зненацька напав ворог. Скориставшись нашою надважкою ситуацією, він почав різати Україну на шматки, маніпулюючи зневіреними громадянами та геббельсівською пропагандою відгризав цілі області. Кремлівський карлик приніс в Україну війну – знищену економіку, тисячі жертв та сотні тисяч біженців.

Чи були ми готові до того? Чи могли хоча б уявити, що керівництво сусідньої держави, яке роками запевняло у “братерських стосунках” буде постачати зброю бандитам та терористам і введе в Україну свої війська? Щоб калічити та вбивати наших громадян…

Але ми знову вистояли. Не дивлячись на всю критичність ситуації ми змогли об’єднатись та дати гідну відсіч. Волонтери і добровольці, патріотичні політики та військові, студенти та пенсіонери, підприємці, вчителі та лікарі – весь український народ став єдиним кулаком на захист своєї держави, своєї гідності та майбутнього у цій насправді Вітчизняній війні. Ми підняли армію з колін, не дали просунутись сепаратистській чумі вглиб України, зупинили агресію, переобрали державне керівництво на чесних та прозорих виборах, почали реалізовувати мирний план та реанімувати державний організм необхідними системними реформами.

Ми, запоріжці, зробили найважливіше. Знаходячись між Кримом і Донбасом, з двох сторін фактично оточені ворожими військами та війною, ми змогли зберегти мир в нашому домі, не дали принести руїну та зубожіння в наш козацький край. Саме на нас дивилась з надією вся Україна весь останній рік, як на приклад патріотичності, гордості та державності. Це ми всі разом довели, що Запоріжжя – це Україна, а тому тут завжди буде мир та гідне життя.

Дякую Вам за незламність духу, непереможну силу волі та вірність рідній Україні!

В 2014 році ми всі разом стали на захист демократії, свободи, незалежності та гідного майбутнього. На позачергових виборах Президента України та Верховної Ради ми підтвердили нашу спільну мету – жити і працювати в цивілізованому європейському світі, повернувши українській державі її історичну місію та сформувавши національну ідею. Україна – це Європа! І ні в середині країни, ні в світовій спільноті це розуміння не викликає жодного сумніву.

В наступаючому році нам необхідно провести ряд реформ в адміністративній, судовій, правоохоронній та антикорупційній сферах.

Вивести економіку з тіні та залучити інвестиції, забезпечивши в результаті гідний рівень зарплат та пенсій.

Ми маємо підтримати наших героїв – військових, що ризикуючи та жертвуючи своїм життям захищають мир і спокій в Запоріжжі.

Звичайно, це не буде легким завданням для всіх нас. Бо чим довше не лікувати хворобу, тим важче поставити організм на ноги. А хворіли ми всі 23 роки.

Ми недопрацювали, коли Україна отримала перший шанс – у 1991році. Тоді до влади прийшли бувші комуністичні функціонери разом з криміналом та олігархами. Ми втратили другий шанс – у 2005 році, в результаті чого Україну захопив бандитський клан Януковича, що не залишив в державі каменя на камені.

Зараз маємо третій шанс, маємо підтримку свієї світової спільноти, маємо довіру людей до нової влади і упустити його просто не маємо морального права.

Забагато людей втратили все, і навіть своє життя, щоб у нас була така можливість.

Вірю, що Бог любить трійцю, і ми переможемо!

Ми пройдемо спільно через всі надважкі випробування, разом подолаємо всі негаразди але змінимо Україну на краще, заради нашого майбутнього і майбутнього наших дітей.

В 2015 році, що настає, бажаю Вам миру та злагоди, сімейного затишку та любові.

Будьте патріотами власної землі і у нас все вийде. Ми піднімемо Україну з колін і розбудуємо ту міцну і успішну державу, про яку всі ми мріємо.

Дякую Вам за довіру і успіхів у Новому Році!

Слава Україні!